У дні Зелених свят у Північній Німеччині вшанували пам’ять українців, які трагічно загинули в часи Другої світової війни

На цьому цвинтарі поховані українці-військовополонені та примусові робітники, які загинули від нацистського режиму. Особливо вшанували пам'ять 279 немовлят і маленьких дітей (приблизно до двох років), яких насильно відлучали від  матерів, щоб вони не заважали їм працювати. Голод і холод ставали причиною загибелі позбавлених материнської опіки дітей.

У день свята Зіслання Святого Духа українці Гамбурга та околиць після Божественної Літургії в храмі Всіх святих УГКЦ вирушили до місця вічного спочинку численних братів і сестер з України у Гайденау.

Історичні дані свідчать, що у цій місцевості було кілька тисяч українців, які організувалися в міцну громаду, видавали свою газету, засновували школи і побудували греко-католицький храм. На жаль, серед українців була й велика смертність, зокрема помирало багато дітей кількох років життя. На цвинтарі Гайденау є виокремлене місце, де вони спочивають.

Моління очолив парох храму Всіх святих УГКЦ у Гамбурзі та душпастир громади українців о. Павло Цвьок. «Молитися за спочилих — це наш святий обов’язок. Пам’ятаючи в молитвах про них, ми заслужимо й собі ласку в Бога — мати пам’ять вічну після нашої смерті. Хтось за років надцять і за нас предстоятиме перед Всевишнім!» — сказав у своїй проповіді о. Павло.

Зі словом напімнення про важливість берегти все, що українське, та плекати свою культуру на німецькій землі звернулися до присутніх генконсул Ірина Тибінка та голова Об’єднання українських організацій Ростислав Сукенник.

Спільним співом Гімну України, духовного гімну «Боже, великий, єдиний» та славної пісні «Чуєш, брате мій» завершилася молитва та вшанування пам’яті українців, що спочивають на кладовищі Гайденау.

Департамент інформації УГКЦ
за інформацією о. Романа Максимціва та о. Павла Цвьока