У Хорватії відсвяткували столітній ювілей сестер василіанок

На святкування завітав Надзвичайний і Повноважний посол України в Республіці Хорватія п. Василь Кирилич.

У проповіді архиєпископ Храніч подякував сестрам за євангелізаційну присутність, освітньо-виховну та пасторально-катехитичну діяльність на теренах Хорватії, Боснії і Герцеговини, Сербії, а також за свідчення богопосвяченого життя через повну відданість Христові та Його Церкві. «Сьогодні ми тут, щоби від сестер василіянок, з історії їхнього чину і провінції вчитися, що Бога не треба боятися, що монаші обіти не обмежують людину, бо Господь підіймає нас, розширює горизонти, щоб ми бачили далеко і широко», - зазначив проповідник.

Сестри Чину святого Василія Великого розпочинають відлік своєї історії у Хорватії 1915 року, коли дев’ятеро сестер та дев’ять сиріт, якими вони опікувалися, гнані вихором Першої світової війни, прибули зі Словітського монастиря в Галичині до резиденції єпископа Діонісія Няраді в Крижевцях (Хорватія). У 1920 році сестри Анна Теодорович, Марія Должицька, Йоанна Бучко, Юліта Бойчук заснували монастир у Шіді (сьогодні Сербія), який був материнським домом спільноти до 1945 року, коли осідок ігумені був перенесений до Осієка (Хорватія). У 1951 році, внаслідок централізації Чину, Осієк став осередком так званої Європейської провінції, що згодом отримала назву провінція Святого архангела Михаїла. Цікаво, що сестри, які стояли біля витоків цієї спільноти, згодом стали засновницями василіанських монастирів на інших континентах: с. Марія Должицька та с. Анна Сівч у США та с. Софронія Ерделі в Аргентині. Сьогодні провінція об’єднує монастирі в Хорватії (Осієк, Загреб, Вуковар, Славонський Брод), Боснії і Герцеговині (Прнявор), Україні (Київ).

Хоча сестри в Хорватії десятиліттями були відірвані від своєї історичної Батьківщини, в їхніх серцях ніколи не гасла молитва за Україну. Наприкінці 1980-х років сестри відвідують Україну, налагоджують контакти з підпільною Церквою, на численні прохання надсилають духовну літературу.1993 року було відкрито місійну станицю у м. Києві, першими місіонерками стали с. Ярослава Гралюк та с. Зиновія Сапун. Праця сестер у Києві та околицях була багатою і різноманітною. Зокрема, в перші роки перебування в Києві сестри провадили катехизацію в київських середніх школах № 6, 176, 200, Вишгородській середній школі № 3, Київській школі-інтернаті № 26, дитячому садочку «Золотий ключик». Також сестри вели пасторальну діяльність у парохіях: Святого Миколи Доброго (м. Київ), Святого Миколая Чудотворця (Київ), Святого Андрія Первозваного (м. Вишгород), Святих апостолів Петра і Павла (с. Гурівщина), Різдва Пречистої Діви Марії (м. Ірпінь), Трьох святителів (м. Бровари); проводили катехизацію в греко-католицьких громадах (м. Черкаси, м. Чернігів, с. Білогородка, с. Землянка, с. Калинівка), працювали в пенітенціарному душпастирстві. З благословення Глави УГКЦ та настоятелів, сестри протягом 2008-2011 років проводили літню катехизацію у Вінниці та околицях. Сьогодні сестри провінції Святого архангела Михаїла у Києві служать при парафії Святого Миколи Доброго та в Патріаршому паломницькому центрі.

У своєму привітанні сестрам архимандриня, мати Марчела Рункан, наголосила: «Дорогі сестри, ваша присутність у Чині стала для всіх нас благословенням. Вже ціле століття ваша спільнота свідчить єдність у різноманітності, що є Божим задумом для всього створіння. Адже ваше життя греко-католицьких сестер василіанок українок і русинок у Хорватії, спроба берегти ваші корені, традиції, зберігання ідентичності тих, до кого ви були послані з одного боку, а також праця над діалогом, сопричастям, спільним служінням з тими, хто є переважною більшістю навколо вас, ось уже ціле століття дає вам можливість свідчити життя єдності в різноманітності».

Пресслужба сестер ЧСВВ