У Львові говорили про державне і церковне право як засоби допомоги чернецтву УГКЦ у місії виховання дітей і молоді

Тематика зустрічі була присвячена вивченню й обговоренню державного законодавства України, яке регулює правовий статус таких релігійних організацій, як монастирі, чини і згромадження, правових основ їх діяльності в навчальному процесі з дітьми та молоддю України, а також взаємовідносин із церковною єрархією.

Робочий день розпочався привітальним словом владики Михайла (Бубнія), голови Патріаршої комісії у справах монашества УГКЦ, екзарха Одеського, адміністатора Кримського екзархату, який, посилаючись на навчання Кодексу канонів Східних Церков та Катехизму УГКЦ, пригадав, що діла апостоляту чернечих інститутів виявляється також і через працю у школах, сиротинцях і садочках різних ступенів. Крім того, єпископ наголосив на нещодавньому вагомому внеску найвищого законодавчого органу України (Верховної Ради), який він зробив, прийнявши у другому читанні проект Закону № 1447 про надання релігійним організаціям права засновувати різного ступеня навчальні заклади.

Пан Устим Хаварівський, кандидат наук із державного управління, член Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій при Міністерстві культури України, представляючи доповідь на тему: «Статут релігійної організації (монастиря). Реєстрація, внесення змін до нього, державний компетентний орган реєстрування», детально показав нормативні акти українського законодавства, яких потрібно дотримуватись, щоб чернечий інститут чи будь-яка інша церковна одиниця одержала статут юридичної особи в Україні. Були показані також і недоліки цієї правової бази, яка через надмірну бюрократичну процедуру часто затягує процес надання релігійній організації статусу юридичної особи чи реєстрацію внесення змін до її нової редакції статуту.

Другою темою була доповідь с. Йосифи Кіяк, ЧСВВ, директора католицької школи Св. Василія Великого в Івано-Франківську на тему: «Шкільництво і Церква. Вимоги, труднощі і перспективи». Сестра представила спосіб заснування, державні вимоги для того, щоб могти розпочати таку діяльність, позитиви й труднощі співпраці з державними органами місцевого рівня.

Сестра Мартина Костак, СНДМ, директор дитячого будинку сімейного типу «Покрова» в Золочеві, розповідала про правову діяльність таких будинків, чим вони відрізняються від інших подібних типів будинків та яких правових норм потрібно дотримуватися, коли йдеться про їх заснування. Вона говорила також про співпрацю з державними органами контролю і відповідальність, яку несуть опікуни та працівники будинків щодо дітей.

Четверту доповідь представила с. Євфросинія-Надія Сеник, директор благодійного греко-католицького дитячого садочка «Ангелятко» в м. Дрогобичі, на тему: «Дитячий християнський садочок згідно з українським законодавством». Сестра розповіла про види таких дошкільних закладів, про їхню мету і завдання, про правовий процес, якого необхідно дотримуватися, щоб отримати ліцензію на діяльність, а також про критерії добору виховителів.

Останнім, але більш внутрішньо-церковного змісту, був реферат о. д-ра Андрія Танасійчука, заступника голови Канонічного відділу Патріаршої курії УГКЦ, на тему: «Договір про співпрацю між інститутом богопосвяченого життя і єпархією/екзархією». Доповідач зосередив увагу на представлені й вивченні документа «Mutuae relationes (Настановчі критерії щодо стосунків між єпископами та ченцями у Церкві)», виданого спільно різними Римськими дикастеріями. Метою доповіді було показати не тільки «технічні питання», які, без сумніву, є важливим елементом і мають бути детально прописані в такому договорі, але також і ті чинники, які є його основною і від дотримання яких залежить ефективність реалізації. Доповідач зазначив, що такими чинниками є, наприклад, зрозуміння обох сторін договору, чого очікує єпископ від чернечих інститутів, присутніх на території його єпархії чи екзархії, і чого очікують чернечі інститути від єпархіального єпископа. Наголошувалось також і на тому, як можна виробити правильний та ефективний механізм взаємної співпраці між єпархіальним єпископом й богопосвяченими особами на єпархіальному, національному чи, навіть, міжнародному рівнях.

Кожен доповідач наголошував на тому, що діяльність, яку вони проводять, – це одна із форм апостоляту, бо в такий спосіб можуть донести батькам та вихователям цінності християнського життя. Також зазначали і те, що така їхня діяльність корисна з погляду духовного й релігійного життя для місцевості, в якій вони перебувають. Іншим спільним знаменником, який можна було зауважити в рефератах доповідачів, було те, що коли говорили про різного виду труднощі, пов'язані з людськими чинниками, то були свідомі того, що така форма їх діяльність знаходить свої основи і сили в Бозі й тим самим допомагає їм вірити і бачити щоденну діяльність Божого провидіння.

Після кожних двох доповідей був відведений час на запитання і дискусії, під час яких кожен міг задати доповідачеві запитання або почути детальніше про діяльність осередку, в якому той працює.

Участь у науковій конференції взяли різні представники чоловічих і жіночих чернечих інститутів УГКЦ, а також миряни.

Було вирішено, щоб і в подальшому проводити такі зустрічі, які є доброгою нагодою обмінятися досвідом, а також поглибити знання з державного та канонічного права. Було запропоновано, щоби представлений науковий матеріал опублікувати в першому часописі з канонічного права УГКЦ.

На закінчення організатори конференції, а саме Канонічний відділ Патріаршої курії і Патріарша комісія у справах монашества УГКЦ, а також учасники зустрічі висловили щиру подяку о. д-ру Богданові Праху, Всесвітлішому ректору УКУ,  й отцю-декану філософсько-богословського факультету Романові Завійському за сприяння у проведенні конференції через надання приміщення і технічне забезпечення.

Прес-служба Канонічного відділу
Патріаршої курії УГКЦ