У Львові молитовно вшанували пам’ять жертв Голокосту

Головний рабин Львова та Західної України Мордехай Шломо Болд у своєму слові до присутніх наголосив, що справді щасливі люди, які вміють дякувати Всевишньому за все добро, яке є в цьому житті, які ніколи не заподіють іншим людям такого страшного зла, яким був Голокост. «Тільки вільна людина може зауважувати не лише себе, а й інших людей. Я можу любити своїх ближніх: сина, дочку, родичів й близьких. Якщо я люблю себе, то люблю і їх. Вони часто при мені. Людськість полягає в тому, що людина може заступитися, коли хтось страждає. На жаль, є чимало людей, які нам бажають зла. Чому я це говорю вам? Ви ж зібрались тут з іншою метою, ви є нашими героями і рятівниками. Мойсей говорив, що коли людина мовчить і не заступається, то вона також є винною. Ми повинні виховувати дітей змалечку, якщо не будемо цього робити, то нічого не буде. Ми повинні привчати дитину змалечку, що за всі вчинки потрібно відповідати. Голокост почався не в 1939–1941 рр., а тоді, коли не вчили дітей, що треба допомагати ближньому. Коли сміялися над тими, хто падав. Є один спосіб це виправити. Є один складник, без якого людина не може бути людяною, не може бути радісною і щасливою. Коли ми говоримо про релігію, то щастя є нашим обов’язком», – підкреслив равин.

Рав громади прогресивного юдаїзму «Тейва» Сіва Файнерман, зі свого боку, сказав, що найбільше зло – це байдужість: «Сьогодні я згадав Біблійну істину: «Не бійтеся ворогів, які вбивають, і друзів, які зраджують. Бійтеся байдужих, вони не вбивають і не зраджують, але це з їхньої мовчазної згоди існує у світі вбивство і підлість», – наголосив рав Сіва.

«Божою рукою у страшні часи Голокосту були не ангели, а люди, які рятували приречених на смерть», – у цьому переконаний синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко, який також наголосив на важливості пам’ятати праведників світу, які рятували юдеїв під час катастрофи Голокосту. Серед них був і митрополит Андрей: «Таким світочем, такою скелею спасіння і добра у кривавому пеклі Голокосту, як це нещодавно сильно наголосив на цьому Головний рабин України і Києва, був праведний митрополит Андрей Шептицький, який організував величезну компанію з порятунку євреїв перед лицем нацизму, ризикуючи сам при цьому життям своїм і своїх побратимів. Його послання «Не вбий» від 21 листопада 1942 року було виразним знаком. посланим усьому українському суспільству, що в часи страшних випробувань Українці повинні поглянути на євреїв як своїх братів і сестер, бо всі ми діти одного Бога!»

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://velychlviv.com