АКТУАЛЬНО

У Львові презентували матеріали наукової конференції «Музей народної архітектури та побуту у Львові – спадщина митрополита Андрея Шептицького»

Вівторок, 29 листопада 2016, 13:40
27 листопада 2016 року в приміщенні виставкового залу Музею народної архітектури та побуту, що у Львові, презентували матеріали наукової конференції «Музей народної архітектури та побуту у Львові – спадщина митрополита Андрея Шептицького», що відбулася минулого року.

Участь у заході взяли: о. Юстин Бойко, настоятель Свято-Іванівської лаври Студійського уставу УГКЦ, п. Микола Гайда з Науково-дослідного інституту пам’ятко-охоронних досліджень Міністерства культури України, п. Ігор Гілевич, Львівський національний університет імені Івана Франка.

Ініціатором наукової конференції у 2015 році о. Юстин Бойко з нагоди 150-ліття від дня народження митрополита Андрея Шептицького. Під час презентації настоятель Лаври наголосив на ідеї проведення наукового заходу: «Конференція  була задумана як спроба показати мешканцям Львова, а також гостям перлину міста - Шевченківський гай, - початки існування якого тісно пов‘язані з постатями Андрея та Климентія Шептицьких".

Учасниками  конференції стали  молоді науковці, працівники Музею, представник родини Шептицьких п. Анджей Шептицький, єпископи, священики та миряни  УГКЦ.

Під час презентації о. Юстин розповів про конференцію, основні наукові здобутки, також  історію заснування Лаври та Музею просто неба, ідея якого зародилася ще у братів Шептицьких. Навів  аргументи, що підкреслили вагому роль  о. Климентія Шептицького в  історії  започаткування Музею народної архітектури та побуту, який зробив вагомий крок – переніс перший експонат Храм Премудрості Божої з с. Кривка. Рівно ж настоятель Лаври представив приклади  некоректного пояснення суті Музею на інформаційних сайтах, де народна назва парку  «Шевченківський гай» представляється як офіційна назва Музею. Своїми дослідженнями про назви Музею та місцевості, на якій він знаходиться, поділився молодий науковець, учасник конференції  п. Ігор Гілевич. Дослідник розповів,  що назви «Музей народної архітектури та побуту» і «Шевченківський гай» у Львові виникли одночасно і в народній свідомості вони практично злилися в єдине ціле. Хоча в офіційних документах цей Музей ніколи не називали Шевченківським гаєм, він має таку назву.  Науковець, зокрема, сказав: «У силу певних історичних обставин Музей, біля витоків якого стояли праведний митрополит Андрей та блаженний Климентій Шептицький, у народній традиції асоціюється насамперед з постаттю іншого великого українця Тараса Шевченка».

Функціонування лаври Святого Івана Хрестителя на пагорбах Знесіння, а також створення умов для функціонування при ній сиротинця, майбутнього Музею, вимагало певного економічного підґрунтя. Своїми дослідженнями цієї проблематики поділився п. Микола Гайда. Науковець розповів, що митрополит Андрея розумів потреби Лаври і  здійснив реальні кроки для реалізації свого задуму – із власних земель та нерухомості наприкінці 30-х рр. (1927 р. ?) Митрополит " відступає на власність Свято-Іванській лаврі Студитського уставу у Львові на цілі удержання і науки в ремеслах хлопців сиріт всі свої реальності, положенні в четвертій дільниці міста Львова, на Личакові ".

Під час заходу окремо обговорили актуальне питання присвоєння Музеєві імені його ідейного засновника блаженного Климентія Шептицького, яке отримало цілковиту одноголосну підтримку залу і вважається присутніми гостями та учасниками обов’язковим до виконання.

Загалом у  збірнику матеріалів вміщено близько 15 наукових праць і розвідок, присвячених видимій сторінці незнаної спадщини братів Шептицьких у Львові. Родзинками є вкладена схема земельних ділянок Личаківської дільниці та Знесіння, подарованих митрополитом Андреєм Шептицьким Лаврі (Накладка на картографічну підоснову М 1:2000 станом на 2015 р.)  та  вперше опублікована монастирська хроніка писана єрм. Теофаном Шевагою у 1944 р.

Довідка

Свято-Іванівська лавра Студійського уставу УГКЦ – один із п’яти офіційно заснованих монастирів зі статусом Лаври в Україні, осередок східного чернечого життя монахів студитів у м. Львові, унікальний монастирський комплекс, що став домівкою для чисельних хлопців-сиріт, притулком переслідуваних у час війни, а також потужною кузнею іконописців та поклав початок єдиного у Львові Музею народної архітектури і побуту просто неба з народною назвою «Шевченківський гай».

Христина Кутнів,
секретар Свято-Іванівської лаври

ОСТАННІ НОВИНИ
ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next