У парафіяльному храмі Святих Сергія і Вакха в Римі відслужили Божественну Літургію святого апостола Якова
Понеділок, 05 листопада 2012, 12:43 У неділю, 4 листопада 2012 року, у навечір’я свята Святого Апостола Якова, по плоті брата Господнього, у парафіяльному храмі Святих Сергія і Вакха в Римі була звершена Божественна Літургія за чином святого апостола Якова, яку очолив о. Ярослав Чайківський у співслужінні з о. Іваном Куликом, о. Іваном Говерою, о. Адамом Матрасом, ТІ (диякон Любомир Филипчак). Співали студенти папських колегій Святого Йосафата та Покрови Пресвятої Богородиці. Божественна Літургія святого апостола Якова служитиметься у парафіяльному храмі також у сам день свята, у понеділок, 5 листопада.
У неділю, 4 листопада 2012 року, у навечір’я свята Святого Апостола Якова, по плоті брата Господнього, у парафіяльному храмі Святих Сергія і Вакха в Римі була звершена Божественна Літургія за чином святого апостола Якова, яку очолив о. Ярослав Чайківський у співслужінні з о. Іваном Куликом, о. Іваном Говерою, о. Адамом Матрасом, ТІ (диякон Любомир Филипчак). Співали студенти папських колегій Святого Йосафата та Покрови Пресвятої Богородиці. Божественна Літургія святого апостола Якова служитиметься у парафіяльному храмі також у сам день свята, у понеділок, 5 листопада.
За традицією у день пам’яті апостола Якова (5 листопада) замість звичайної Літургії святого Івана Золотоустого звершується Божественна Літургія за древнім чином Єрусалимської Церкви. Автором цієї древньої Літургії вважають апостола Якова, по плоті брата Господнього.
Прес-служба парафії Святих Сергія і Вакха
Додаток:
Згідно з Переданням Господь Ісус Христос з’явився Апостолу Якову після свого Воскресіння і поставив його єпископом Єрусалимської Церкви. Таким чином, на долю Апостола Якова випала особлива діяльність: він не подорожував з проповіддю по різних країнах, як решта апостолів, а вчив і священнодіяв в Єрусалимі – місті, яке має дуже важливе значення для християнського світу. Своє життя він закінчив близько 64 року мученицькою смертю: юдейські начальники скинули його з наріжника єрусалимського Храму.
Саме Апостолу Якову Передання приписує укладення древнього чину Божественної Літургії, яка в перші століття християнства, аж до IX століття, була надзвичайно розповсюджена. Літургія апостола Якова звершувалася в Палестині, в Антіохії, на Кіпрі, у Південній Італії та на святій горі Синай. Однак, починаючи з IX століття, вона майже скрізь витісняється Літургіями святителів Василія Великого та Йоана Золотоустого, більш урочистими і співзвучними пишноті імператорських богослужінь Константинополя. Саме тому Літургія Святого Апостола Якова залишилася невідомою і слов’янам, які отримали від своїх просвітителів богослужіння в чисто «константинопольському» вигляді. Єдині два місця на землі, де ця богослужбова перлина дбайливо зберігалася майже все друге тисячоліття, це Єрусалимська Церква і острів Закинт в Греції, де Літургія Святого Апостола Якова постійно звершувалася всі ці століття. В Єрусалимі її служать на грецькій мові тричі на рік – на свято Апостола Якова (5 листопада), у неділю по Різдві Христовому, коли також згадується пам’ять Святого Апостола Якова, і на Собор Святих 70-ти Апостолів (17 січня), а в Греції за бажанням настоятеля її можна звершувати в будь-який день.
Цей чин Літургії має ряд істотних особливостей. На початку Літургії відбувається процесійно вхід священнослужителів через цілу церкву. Священики і диякони несуть святі книги: Книгу Пророків, Книгу Євангелій і Книгу Послань Апостольських. Під час процесії люди співають дуже протяжно та урочисто гімн «Єдинородний Сину». Диякони виголошують єктенії, стоячи звернені обличчям до народу, на захід. Святе Письмо читають на середині храму, також обернувшись обличчям на захід. На цій Літургії маємо читання книг не тільки Нового, але і Старого Завіту. Читання Божого Слова відбувається в такому порядку: з Книги Пророків(Старий Завіт: час до приходу Ісуса Христа), з Книги Євангелій (Новий Завіт: час приходу Ісуса Христа), з Книги Апостольських Послань (Новий Завіт: час після приходу Ісуса Христа). Після читання Апостола відразу іде проповідь священнослужителя. Проповідь відіграє роль немовби «четвертого читання». Проповідник навчає, як саме втілювати щойно почуте Боже Слово в конкретні життєві ситуації сьогодення, як жити ним сьогодні. Священик в імені самого Господа проповідує – навчає сидячи! – на зразок античних вчителів, рабинів та самого Ісуса Христа, котрі переважно навчали сидячи. Під час Великого входу замість звичайного співу «Ми, Херувимів...» співається «Нехай мовчить всяка плоть людська і нехай стоїть із страхом і трепетом, і ні про що земне в собі нехай не помишляє. Цар бо царюючих і Господь володіючих приходить у жертву себе принести і дати себе на поживу вірним. Перед ним ідуть чини ангельські, з усяким началом і властю, многоокі херувими і шестикрилі серафими, лиця закриваючи і співаючи пісню: Алилуя, алилуя, алилуя». Великий вхід здійснюється через весь храм. Під час входу священики і диякони несуть приготовані дари до Святого Причастя: дискос з частинками хліба і чашу з вином. Під час Літургії відбуваються поминання священнослужителем усієї Церкви – усієї Спільноти – видимої та невидимої (прославленої, воюючої та терплячої), тобто поминання всіх членів Церкви – охрещених, ангелів та всіх прославлених святих. Люди під час цих поминань (молінь) співають постійно, повторюючи: «Пом’яни, Господи Боже наш».
Ще однією особливістю цієї Літургії є те, що не тільки священнослужителі, але й миряни причащаються окремо Тіла і окремо Крові Господа Ісуса Христа. Відбувається це так: вірні підходять з покорою до головного служителя, а він, тримаючи у лівій руці дискос зі святим Хлібом, мовить до причасника: «Тіло Христове», а той відповідає: «Амінь». І вкладає головний служитель часточку святого Хліба в уста вірному, котрий її споживає і підходить до диякона. Диякон мовить: «Кров Христова, Чаша життя», а причасник відповідає: «Амінь». І подає йому диякон до уст святу чашу, з якої той п’є трошки. Так усі приймають Святі Дари.
Чому нам дорогий цей прекрасний звичай здійснювати древню Літургію Апостола Якова?
По-перше, тому що ця Літургія народилася в самій колисці християнства, в єрусалимській первісній спільноті, на Святій Горі, в лоні матері всіх християнських Церков. Вона дозволяє нам глибоко відчути живий зв’язок з Єрусалимом, кожного разу по-новому пережити духовну та історичну єдність з нерозділеним християнством перших століть.
По-друге, ця Літургія містить стародавні прохання про братів, які зазнають гоніння і приймають мученицький вінець. Ми пам’ятаємо зовсім не давні часи, коли також наша Українська Церква була гонима та переслідувана.
По-третє, в Літургії двічі повторюється прохання «за тих, котрі на тяжких роботах поневіряються – за повернення кожного з них до дому свого в мирі і в радості», яке є доволі актуальних для нашого народу особливо сьогодні, в умовах масової трудової еміграції з України.
Виразність молитов Літургії Апостола Якова воскрешає живу віру перших християн. Час, здається, повертається назад, і відозви на Літургії до святих отців древньої Церкви, майже сучасників цього богослужіння, оживляє відчуття близькості до них, єдності з ними у Христі.
ОСТАННІ НОВИНИ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»