АКТУАЛЬНО

У Патріаршому cоборі Воскресіння Христового молилися за Патріарха Йосифа (Сліпого)

Неділя, 16 грудня 2012, 20:47
Сьогодні, 16 грудня, Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) у Патріаршому соборі Воскресіння Христового очолив Архиєрейську Літургію, на якій молитовно поминали Патріарха Йосифа (Сліпого). Нагадаємо, 2012 рік проголошено в Українській Греко-Католицькій Церкві - Роком Патріарха Йосифа. Глава Церкви під час проповіді до вірних сказав про Патріарха, що ми сьогодні «згадуємо особливу людину» в історії України та нашої Церкви – слугу Божого Патріарха Йосифа (Сліпого).
Сьогодні, 16 грудня, Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) у Патріаршому соборі Воскресіння Христового очолив Архиєрейську Літургію, на якій молитовно поминали Патріарха Йосифа (Сліпого). Нагадаємо, 2012 рік проголошено в Українській Греко-Католицькій Церкві - Роком Патріарха Йосифа. Глава Церкви під час проповіді до вірних ( слухати) сказав про Патріарха, що ми сьогодні «згадуємо особливу людину» в історії України та нашої Церкви – слугу Божого Патріарха Йосифа (Сліпого). «Це чоловік, який знайшов життя. Сам ішов цією дорогою і веде нею сьогодні всіх нас. Нехай приклад слуги Божого Патріарха Йосифа буде для нас справді дороговказом і, відповідно, закликом іти за Христом серед туману сьогоднішнього світу, щоб ніхто з нас не загубився, а успадкував життя вічне», – побажав Блаженніший Святослав українцям. Проповідник нагадує вірним, що найбільшим скарбом людини не є земна дійсність. Найбільшим скарбом і багатством для людини є Бог. Бо Він - джерело всього: земного і вічного життя, достатку, щастя, усього того, що потребує людське серце. «Ми є свідками творення нової, глобальної культури: коли все у світі перемішується, коли людські певності часом втрачають свої значення. Ми стоїмо на порозі якогось нового часу, нового періоду в історії людства. Багато науковців порівнюють час, який зараз переживає людство, з туманом. Туман можна бачити, проте до нього не можна торкнутися рукою, але в цьому тумані дуже легко можна загубитися. І завдання кожного віруючого християнина - знайти дорогу в цьому часі. А завдання Церкви - показати цю дорогу, щоб сучасна людина не загинула, не загубилася, а знайшла життя, яким є Христос», – переконаний Предстоятель Церкви. Після Літургії Архиєпископ-емерит Блаженніший Любомир (Гузар) прочитав лекцію-спогад про Патріарха Йосифа ( слухати). – Пригадую, – каже він, – коли я вперше побачив Патріарха Йосифа. Це було на Йордан 1943 року. На ринку у Львові відбувалося посвячення води. З ним було кілька священиків. Я був малим хлопцем. Звернувся до мами: «Мамо, а чому ті отці такі великі?». А тоді на Йордан було дуже холодно, і вони під ризи вдягнули хутро. Тому мені, як малому хлопцеві, видавалися дуже-дуже великими. Це був початок знайомства Блаженнішого Любомира з Патріархом. Краще він його пізнав, коли вперше приїхав у США наприкінці 60-х років. Патріарх Йосиф – постать багатогранна, про яку можна і треба сказати. Блаженніший обмежується кількома «штрихами». – Йосиф Сліпий, – продовжує він, – син Поділля. Його родинне село – Заздрість. Він народився і виховувався у добрій християнській родині. Гадаю, це теж мало вплив на його вдачу, бо Йосиф був дуже-дуже працьовитою людиною. Поняття «працювати» він виніс зі свого родинного дому. Ті, хто знав його, розказують, що він змалку присвячував надзвичайно багато часу науці. Працьовитість – це одна з основних характеристик особи Патріарха Йосифа. Потім я переконався в цьому особисто. Він не любив бездіяльності. Не любив це не лише в собі, а й в інших. Якось у Римі в нашому осідку я з одним старшим від мене отцем проходився подвір’ям після сніданку. Ми не просто гуляли, а складали план роботи на найближчі дні. А Патріарх Йосиф, який мешкав на третьому поверсі, зійшов донизу й сказав: «А ви чому тут марнуєте час?» Насправді ми не марнували часу, але йому видавалося, що свою діяльність варто провадити в більш ефективний спосіб. Далі ми продовжували нашу роботу, проте згідно з бажаннями Патріарха… У нього навіть було особливе слово для тих, хто марнував час, – «не тиндайте». Казав: «Брате, не тиндайте, працюйте». Свою роботу він присвячував в основному науці. Де міг і як міг, Йосиф Сліпий намагався розвивати наукову працю. Він не тільки сам працював, а й створював ці місця праці, заохочував студентів, виховував у них пошану до науки. Саме він, відбувши заслання, почав у Римі створювати Український католицький університет… Для цього він долав найрізноманітніші перешкоди. І якщо ми сьогодні маємо Університет, то тільки завдяки першим, дуже рішучим крокам Патріарха.  

Департамент інформації УГКЦ

ОСТАННІ НОВИНИ
ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next