У Самборі освятили перший в історії храм на честь блаженних священномучеників Йосафата Коциловського та Григорія Лакоти

Із ним співслужили: о. Богдан Добрянський, декан Самбірський, о. Михайло Николин, декан Старосамбірський, і священники Самбірського деканату.

Під час проповіді владика Ярослав зазначив, що українська земля породила безліч святих і мучеників у буремні роки ХХ ст. «Наша УГКЦ, переслідувана безбожною комуністичною владою, але нескорена, кров’ю численних своїх мирян, монашества, священників, єпископів засвідчила свою вірність Христові і Його святій Церкві. До цих нових мучеників ХХ ст. належать і блаженні священномученики Йосафат Коциловський і Григорій Лакота, котрих проголосив святий папа Іван Павло ІІ двадцять років тому під час свого паломництва в Україну в червні 2001 року Божого», — наголосив єпископ.

Далі проповідник наголосив, що сьогодні основними запитаннями для кoжнoї людини є: як «бути людинoю»? Як нaвчитися мистeцтвa життя? Якa дoрoгa вeдe дo щaстя? Що маю зробити, щоб мати життя вічне? «Відповіді на ці запитання ми можемо почути в храмі, бо храм — це місце зустрічі людини з Богом», — наголосив владика Ярослав. Iсус розпочав Своє служіння такими словами: «Я прийшoв нeсти Дoбру нoвину убогим». Цe oзнaчaє: «Я мaю вiдпoвiдь нa вaшe oснoвнe зaпитaння; я пoкaжу вaм дoрoгу життя, дoрoгу щастя. Навіть більше, Я є ця дoрoгa».

Відтак владика Ярослав додав, що люди завжди будуть потребувати Бога, навіть в епоху, коли у світі панує науковий прогрес, технологія і глобалізація. «Люди потребуватимуть Бога, який відкрив себе в Ісусі Христі і єднає нас у Вселенській Церкві, щоб ми з Ним і через Нього навчалися правдивого життя, щоб ми зберігали й утілювали критерії справжньої людяності», — сказав проповідник. Коли людина більше не відчуває Бога, життя її стає пустим, усе стає недостатнім. Людина тоді починає шукати порятунку в алкоголізмі або насильстві, і ця небезпека дедалі більше загрожує сьогоднішній людині.

Наприкінці проповіді владика Ярослав зауважив, що завершення будівництва нового храму відкриває нову сторінку в побудові нерукотворних храмів — людських душ, які оновлюватимуться у Божому домі благодаттю Святого Духа у Святих Таїнствах. «Духовні храми людських душ сьогодні потребують бути оновленими, бо в минулому столітті вони були десятиліттями нищені комуністичним режимом, а у ХХІ ст. наражаються на не меншу небезпеку з боку невидимого ворога, який підступно намагається вбити в людській душі все святе, стираючи грань між добром і злом, пропагуючи вседозволеність, споживацтво та гедонізм», — наголосив єпископ.

Крім того, єпископ додав, що в новозбудованому храмі вірні подорожуватимуть сторінками Святого Письма, вслухаючись у повчання Христа, який промовлятиме через проповіді та гомілії священнослужителя. «У ньому як учні в Емаусі ми пізнаватимемо Христа при ламанні Євхаристійного хліба, яке здійснюватиметься на щойно освяченому Престолі. Пам’ятаймо про потребу частого і гідного причащання цих Святих Тайн, бо вони є „ліком безсмертя“, який не лише рятує від смерті, але й дарує життя вічне в Христі Ісусі», — наголосив владика Ярослав.

Після завершення богослужіння владика Ярослав подякував о. Богдану Добрянському, який трудився над будівництвом храму, а також церковній громаді Різдва Пресвятої Богородиці, яка в нелегкі часи економічної розрухи взялися за благородну справу будівництво Божого храму.

Пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії