АКТУАЛЬНО

У соборі Зарваницької Матері Божої зберігаються мощі святого Івана Хрестителя

Середа, 08 липня 2020, 08:41
7 липня відзначаємо Різдво славного пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Івана. Не так давно мощі святого, а саме частинка кістки правої руки, якою Іван Хреститель охрестив у річці Йордані Ісуса Христа, зберігаються і виставляються на почитання у Марійському духовному центрі «Зарваниця».

З’явилася реліквія в місті Бережанах у 1673 році та зберігалася в замковій каплиці Святої Трійці. У  1715 році єпископ Атанасій Шептицький разом з духовенством та в присутності великої кількості вірних урочисто переніс мощі Івана Хрестителя до церкви Святої Трійці в Бережанах. Після Другої світової війни про саркофаг з мощами ніхто не згадував. Але у 2000 році скринька з реліквією виявилася в церкві. Натрапили на неї краєзнавець Богдан Тихий і отець декан Іван Хрептак. Свята реліквія оправлена в гільзу з написом грецькими літерами візантійського періоду: «Це чесного Предтечі Хрестителя Івана. Рік 7…» (далі нерозбірливо). Містилася вона в срібній з позолотою шкатулці з віконцем для огляду, яку виготовлено в 1784 році. У додатку з мощами була і пам’ятна грамота, писана на воловій шкурі грецькою мовою і датована 4 серпням 1720 року. Автентичність цієї реліквії засвідчували печатки східних патріархів і володарів на супровідній грамоті. На жаль, до сьогодні збереглося не все. Зникла алмазна колодка та скриня з документами. Незважаючи на цю значну втрату, маємо важливі свідчення владики Василя Івасюка, пароха м. Бережан, після виходу УГКЦ з підпілля на початку 90-х років минулого століття. Він свідчить про те, що свого часу бачив цю грамоту з печатками, яка згодом кудись зникла.

Про ці мощі згадував грецький письменник Теодор Дафнопать. Св. Євангелист Лука переніс їх з Севастії, де вони спочивали біля гробу пророка Єлисея, до Антіохії. Потім мощі були перенесені до Константинополя, а ще пізніше, попали до рук волоського правителя Єроніма Могили. У 1673р. пані Попричайкова подарувала їх Миколі-Єроніму Синявському, як знак вдячності за те, що він врятував їхню родину від стотисячної турецької армії.

Про історію цієї реліквії трохи інакше розповідав колишній придворний Синявського Микола Діаковський: «Після Хотинської битви 1673 р., за наказом Великого коронного гетьмана Яна Собеського відправився Микола-Єронім Синявський з чотирма тисячами людей на Волощину за родиною і скарбами воєводи Петриченка, який переселявся до Речі Посполитої. Під час повернення його доганяв Ахмед Герей з вісімдесятитисячним військом татар і переслідував аж до міста Снятина. Синявський врятував цілу родину. За ті послуги і дав Петриченко цю реліквію Синявському, який документи, що відносились до неї, зберігав у своїй бережанській скарбниці, а реліквію завжди брав із собою у військові походи.

Після смерті Синявського, священик Арцуб, настоятель львівського римо-католицького костелу, не хотів прийняти реліквію без підтверджувальних документів, які, за тією ж версією, було відправлено до Бережан у 1717р.

Окрім України, мощі святого Івана Хрестителя знаходяться також в Італії(Генуї), Середній Азії, Сербії (зап’ястя руки) та Франції (частина відсіченої голови).

У 2009 р. з благословення архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського Василя Семенюка до Марійського духовного центру було передано частинку мощів – кіску правої руки Івана Хрестителя. Зберігається реліквія в малій базиліці Зарваницької Матері Божої, де вірні мають можливість прикластися до мощів, повсякчас складати свої молитви і випрошувати потрібних ласк за посередництвом святого, про якого євангелист Матей говорить, що «між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя».

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами http://zarvanytsya.org


ПУБЛІКАЦІЇ

«Духовне батьківство — про рідних та родину», - п. Марія Рипан у проєкті «Сім штрихів до портрета» 21 жовтня

Вона повертає наш погляд насамперед до родинного коріння Блаженнішого Любомира - духовного батька України, кажучи, що він "походить із...

МЕДІА
Prev Next