АКТУАЛЬНО

У Стрию говорили про посттравматичний синдром

П'ятниця, 31 жовтня 2014, 17:34
30 жовтня 2014 року Стрийська єпархія ініціювала проведення семінару на тему: «Травми. Втрати. Посттравматичний синдром. Допомога потерпілим і родині». Доповідачем семінару була п. Галина Нетлюх, практичний психолог Інституту психічного здоров’я УКУ. Учасниками семінару були педагоги, медичні працівники та священики.

Перед початком семінару до присутніх звернувся владика Богдан (Манишин), Єпископ-помічник Стрийський, який звернув увагу на актуальність та потребу проведення такого заходу, аналізуючи події, які відбуваються тепер в Україні та беручи до уваги досвід  посттравматичних реалій, які стали результатом Афганської війни.

«Ми живемо в складні часи. Донедавна доводилось говорити про умови спасіння і казав, що це є мирні умови спасіння. Ті умови тепер змінилися. І віднова насильства заставляє нас переосмислити способи стосунків між людьми. Дорога якою йде Церква – це гідність особи. А мир, який плекається в міжособових людських стосунках, між державами, є тільки там де підтримується гідність особи. І цій особі про її гідність потрібно сказати особисто. Священик є зобов’язаний говорити, доносити через сповідальницю, через особисті розмови, через особисту поставу. В будь-який спосіб і всіма засобами він має це зробити. Держава потребує етики і всі ми є учасниками цього процесу, і кожен по своєму має намагатися послужити тим, які нас собою прикривають.

Людина, як каже апостол Павло, це дух, душа і тіло. І ми, ким би не служили, який би рід служіння в нас не був, ми є покликані дух, душу і тіло підтримати. Але найболючішою ланкою в нашому суспільстві є родина. І коли родина здорова, то і Церква здорова – це є містичне тіло Христа. Коли в родині є проблеми, а вони зараз будуть додаватися, то ми будемо зобов’язані до того долучитися, щоби їх полікувати, а радше Господь через нас, як інструмент, здійснив це.

В гроні священиків Стрийської єпархії є також ті, які пройшли Афганістан. І, очевидно, що кожен по своєму пережив посттравмат, бо кожен мав свою війну, кожен по своєму реагує на те, що відбувається навколо.

Якщо говорити про Афганістан, то про гідність особи тоді ніхто не дбав, і тих людей просто занедбали, і кожен виживав по своєму. І коли ми бачимо тепер особливе звернення до психічного здоров’я людини, то це говорить про те, що ми один про одного дбаємо, один про одного думаємо. Але маємо це робити вмілими руками.

Сьогодні армія відчуває себе любленою. Однак життя на тому не закінчується, тому ми зібралися тут, щоби разом переосмислити оті стосунки між нами. Вони мають стати ще глибші.

Ми не можемо всього знати і всього осягнути, але нашими талантами покликані один одному послужити. Тому хай Господь благословить кожного з нас, хай ті зерна проростають. І щоб ми тими вмілими руками і чистим серцем могли послужити, а найголовніше – не нашкодити нашому ближньому», - сказав у своєму виступі владика Богдан.

В першій частині семінару було представлено нейрофізіологію травми та подано ряд медичних і соціологічних досліджень пов’язаних із пережиттям психічних травм, внаслідок участі людини в бойових діях.

Друга частину семінару була присвячена практичним порадам і діям в спілкуванні з людиною, яка переживає посттравматичний синдром. Зокрема доповідач наголосила, що «важливим аспектом у лікуванні є якість соціального оточення – його здорове сприйняття проблеми і способи їх вирішення», оскільки базовим способом впливу на стан людини, спричинений травматичною подією, є соціальне спілкування, яке полягає на вмінні вислухати особу та допомогти адаптуватися до життя в умовах сьогодення і стати повноцінним, а головно потрібним, членом суспільства.

Прес-служба Стрийської єпархії

ПУБЛІКАЦІЇ

Сім тез про служіння священика в лікарні14 жовтня

Навіщо священики присутні в лікарні? В яких ділянках Церква і медики співпрацюють сьогодні? Як реагують хворі на присутність священика? Ці...

МЕДІА
Prev Next