У заміській резиденції Глави УГКЦ відбулася традиційна коляда із сусідами

Дійство розпочалося із традиційної української колядки «Добрий вечір тобі, пане Господарю», яку попровадив другий курс Київської Трьохсвятительської духовної семінарії. Тоді владика Богдан Дзюрах зачитав привітання з Різдвом, яке він отримав від сестер-монахинь з Житомира. Преподобні сестри надіслали цитату невідомого автора: «Різдво - це подарунок любові, загорнений у людську природу і зв'язаний надійними обітницями в Бога. Різдво - це ангельська мелодія небесних хорів. Різдво - це престол, до якого людина може принести свої терпіння, щоби зазнати полегші, свою розгубленість, щоб віднайти мир, свій гріх, щоб зазнати прощення. Різдво - це яскрава зірка на небосхилі всього людства. Його не можна описати словами, а лише серцем, яке сприймає, вірить і розуміє...» - ідеться у вітанні. За словами владики Богдана, хоч автор є й невідомим, такі почуття, які він описує, напевно відчуває кожен із нас. Адже це завжди щось особливе, сімейне, затишне.

Відтак своє вітальне слово мав Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ. Патріарх розпочав із того, що Йому дуже приємно привітати, пригорнути усіх присутніх на коляді. Блаженніший Любомир завжди так щедро приймав гостей, сусідів у цій своїй хаті. Тепер на місці, де він сидів, стоїть крісло. як знак особливого відчуття, що в цьому святі не тільки Бог приходить до нас, а й усі ті, хто нас любив і кого ми любимо. Адже на Різдво Небо і Земля разом єднаються, щоб співати і славити народження нашого Спасителя.

«Дуже приємно бачити щороку вас, які ви стали молодші за рік, як виростають діти. І що найприємніше, громада сусідів не зменшується, а зростає, тому що долучаються інші наші гості і наша християнська родина тут, у Княжичах, разом святкує Різдво. Різдво - це свято особливої близькості Бога до людини. Але з іншого боку, це також така нагода, яку Господь нам посилає, щоб ми були ближчими одне до одного", - говорив Блаженніший Святослав.

Патріарх, переповідаючи слова свого давнього друга, зазначив, що колись на Різдво люди ніколи не сиділи вдома, але ходили, колядували, ділилися радістю з рідними і близькими. І тепер, коли ми будуємо дуже гарні будинки, ставимо високі паркани, за якими, на жаль, дуже часто закриваємося, дивимося один на одного хіба що у вікно, дуже важливо не забувати, що таким важливим елементом нашої християнської культури є коляда, ділення затишком свого дому з іншими.

Відтак святкування попровадили брати-семінаристи, співаючи колядки та віншуючи. Опісля семінаристи КТДС зіграли невелику різдвяну сценку. На відміну від звичного вертепу, цього року не було традиційних Ірода, Трьох Царів, Ангелів, Пастушків, Жида тощо. Але це була глибока християнська інтерпретація "Різдвяної історії" Чарльза Діккенса. Глядачі стали свідками, як Ісус Христос може народитися не просто для світу, а в конкретній людині, цілком перемінивши її. Святкування продовжилися частуванням, цікавими розмовами, колядками та невеликим концертом студентів-акордеоністів Київської консерваторії.

Прес-служба Київської архиєпархії