«Україна потребує відкритого богослов’я, яке творитиме культуру», – наукова конференція в УКУ

Близько 50 науковців та експертів з Ужгорода, Івано-Франківська, Дрогобича, Тернополя та Львова 24-25 листопада обговорювали в Українському католицькому університеті (УКУ) перспективи розвитку богословської науки на конференції «УГКЦ: 20 років після підпілля. Здобутки, труднощі та перспективи становлення духовно-богословської ідентичності». Науковці зосередилися на п’яти аспектах богослов’я – біблійному, патристичному, моральному, догматичному та літургійному. З вітальним словом до учасників звернувся перший проректор УКУ Тарас Добко. Він поставив такі головні питання: як творити богослов’я, яке не буде герметичним, та чи здатне богослов’я бути культуротворчим і відкритим до діалогу з іншими науками. «Богослов повинен звертати свій слух до Бога, який промовляє, і до суспільства, яке запитує», – стверджує викладач УКУ о. Тарас Барщевський. Звертаючись до теми біблійного богослов’я, він наголосив: «Богослов’я може дати новий аспект виміру ідентичності – надію. Ми можемо по-богословськи будувати ідентичність нашої традиції, дивлячись у майбутнє, водночас не боячись аналізувати минуле без упереджень». На думку експерта, на академічному рівні треба акумулювати всі результати роботи, збирати плоди досліджень, впроваджувати міждисциплінарність, адже «богослови повинні інтегруватися, а не бути ізольованими». Доктор богослов’я д-н Олег Кіндій вважає, що патристичний підхід до богослов’я, відповідно до вчення отців Церкви, є найбільш цілісним, адже забезпечує зв'язок з літургікою, історією, філософією, візантиністикою та екуменізмом: «В Україні тільки почали перекладати твори отців Церкви. Нам треба систематично формувати бібліотечну базу для викладання патрології. А для розуміння цінності патристичної літератури потрібні добрі педагоги, які б могли показати все багатство традиції». Експерти також обговорили питання перекладів, редагування та видання богословських текстів. «Редактори мають працювати над тим, щоби текст був доступним не лише для експертів, а й для читачів, – вважає о. Тарас Барщевський. – Редагування повинно забезпечувати розуміння праці». «Щоби богословський процес природно зростав і давав результати, треба формувати богословські кадри, систематично працювати у цій сфері, – зазначає завідувач кафедри богослов’я УКУ Віктор Жуковський. – Попри труднощі, ми рухаємося вперед дуже швидко: богослов’я УГКЦ перебуває у стані становлення, проходить свій таїнственний динамічний процес». Однак, на думку Віктора Жуковського, в Україні досі не налагоджене стабільне та системне фінансування галузі богослов’я, часто існує прірва між деклараціями та тяглістю їх реалізації, є проблеми внутрішньоцерковної комунікації. Завідувач кафедри зосередився також на освітньому аспекті богословського навчання. «В УКУ вже п'ять років діє програма магістратури, бакалаврату з богослов’я, а віднедавна – ліценціат літургійних наук. Університет впроваджує також багато суміжних програм: богословські курси, сертифікатні програми, богословські зустрічі, медіа-проекти». У своїй доповіді Віктор Жуковський розглянув тему догматичного богослов’я, яке потребує постійного балансування між академічними студіями та живим зануренням в істину: «Часто визначення істини стає домінантним, що замінює участь у цій істині. Не можна зводити все до академічного осмислення. Догматичне богослов’я треба впроваджувати в суспільство, парафіяльні спільноти, щоб відповідати на основні виклики сучасності, – щоб богословити, треба входити в культурний та історичний контекст, – вважає експерт. – Двадцять років після підпілля УГКЦ ми можемо зріло і комплексно дивитися на ситуацію. Важливо об’єднатися, не декларативно, а у конкретних, освітніх та богословських працях будувати духовно-богословську ідентичність». Перший день конференції закінчився роботою у секціях із біблійного, догматично-патристичного, літургійного та морального богослов’я.  

Прес-служба УКУ