АКТУАЛЬНО

Українські каноністи взяли участь у Міжнародній науковій конференції «Hodie et Cras»

Четвер, 24 жовтня 2013, 09:21
23 жовтня 2013 року в Любліні (Польща) відбулася Міжнародна наукова конференція з канонічного права «Hodie et Cras», присвячена 30-річчю проголошення Кодексу канонічного права. Організаторами конференції, що проходила в Люблінському католицькому університеті Івана Павла ІІ (ЛКУ), виступили: факультет права, канонічного права і адміністрації; інститут канонічного права та кафедра історії загального канонічного права згаданого закладу.

У конференції взяли участь каноністи з Іспанії, Німеччини, Польщі, України і Словаччини. Кількість науковців, викладачів, докторантів і студентів, працівників судочинства та церковної адміністрації була такою великою, що просторий конференц-зал не зумів умістити всіх присутніх, які, незважаючи на це, залишилися слухати доповіді на його порозі та в коридорах. З українського боку на конференції був о. Сергій Стесенко, докторант кафедри Східних Католицьких Церков ЛКУ, а також греко-католицькі семінаристи Митрополичої духовної семінарії в Любліні, серед яких є знавці канонічного права.

Конференція проходила впродовж трьох пленарних сесій, провідниками яких були: вл. Артур Мізіньскі, д-р габ., проф. ЛКУ – адвокат Римської роти; о. Ришард Штихмілер, проф., д-р габ.(Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині), та о. Томаш Розкрут, проф., др габ. (Папський університет Івана Павла ІІ в Кракові).

Завершення титанічної праці багатьох правників із різних країн світу, що входили до складу спеціально створеної комісії, яка займалася переглядом законодавчих норм у Церкві відповідно до навчання Другого Ватиканського Собору, сприяло проголошенню Вселенським Архиєреєм Іваном Павлом ІІ 25 січня 1983 року Кодексу канонічного права (набрав чинності 27 листопада того ж року). Попри те, що цей Кодекс стосується Латинської Церкви, багато його канонів знайшло повне або часткове відображення в Кодексі канонів Східних Церков, з яким його належить сприймати, за висловом Івана Павла ІІ, як своєрідну цілісність, згідно з вченням Другого Ватиканського Собору. Разом з Pastor Bonus – документом, що регулює діяльність Римської курії, обидва Кодекси є Corpus Iuris Canonici усієї Католицької Церкви.

Треба відзначити, що конференція «Hodie et Cras» («сьогодні і завтра») була присвячена теперішньому і майбутньому стану законодавства в Церкві.

Доповідь вл. Хуана Ігнасіо Арр’єти, секретаря Папської ради законодавчих текстів, «Перегляд Шостої книги Кодексу канонічного права» (La revisión del Libro VI del Codex Iuris Canonici), що містить карні санкції у Церкві викликала чи не найбільше запитань серед багатьох присутніх. Владика Арр’єта розповів присутнім про теперішній стан справ щодо напрацювань комісії, до складу якої входить близько 30 правників із різних країн світу, певних змін до чинного Кодексу канонічного права, що, як наслідок, матиме відповідні зміни також і в Кодексі канонів Східних Церков після їхнього затвердження з боку Вселенського Архиєрея.

Багато запитань було поставлено теж стосовно доповідей: о. Анджея Пастви, д-ра габ., проф. Силезького університету (Катовіце), – «Норми Кодексу, що стосуються подружжя, і виклики сучасності»; Штефана Герінга OSB, проф., д-ра (Ludwig-Maximilians-Universität, Мюнхен), – «Координація церковного і світського права в Кодексі канонічного права» (Koordination von kirchlichem und weltlichem Recht im Codex Iuris Canonici); о. Пьотра Маєра, д-ра габ., проф. Папського університету Івана Павла ІІ (Краків), – «Сфера повноважень мирян в Церкві, сучасний стан і перспективи»; о. Мар’яна Стасяка, д-ра габ., проф. ЛКУ, – «Ідея кодифікації у державному та канонічному праві», та о. Кшиштофа Бурчака, д-ра габ., проф. ЛКУ, – «Ius sequitur vitam - як принцип розвитку і перегляду права». Останній, зокрема, вказав на те, що право має динамічний характер, і, оскільки «життя йде вперед, право теж йде за життям - ius sequitur vitam», тобто воно має реагувати на виклики життя.

Майже всі доповідачі, говорячи про норми права Латинської Церкви, посилалися також на Кодекс канонів Східних Церков, вказуючи при цьому, що останній інколи краще, ніж латинський, пояснює певні положення.

Підсумовуючи роботу наукової конференції, о. Лешек Адамовіч, д-р габ., директор Інституту канонічного права, проф. ЛКУ, звернув увагу присутніх на те, що «Східний і Західний Кодекси є своєрідними легенями, якими дихає Церква», а тому для вивчення канонічного права необхідно ретельно студіювати все законодавство Католицької Церкви.

Матеріали конференції планується видати іспанською, німецькою, англійською та польською мовами.

За повідомленням учасників конференції 

ПУБЛІКАЦІЇ

Митрополит Володимир Стернюк. Двадцять років від дня смерті29 вересня

Сьогодні двадцять третя річниця із дня смерті митрополита Володимира Стернюка. Про його життя і діяльність у цій статті.

МЕДІА
Prev Next