Урочисте рознесення вифлеємського вогню миру з Відня

Перед тим вогник мандрує з Вифлеєму у вогнетривкій ємності. Цього року естафету для Європи прийняла одинадцятирічна Вікторія Кампенхубер, яка першою запалила цей вогонь миру. Вона запалила світло миру у гроті Ісуса у Вифлеємі. Протягом 33 років воно нагадує світові про послання миру, яке було проголошено у Вифлеємі після народження Христа.

Нашій делегації вдалося поспілкуватися з Вікторією, яка першою запалила вифлеємський вогонь миру і привезла його до Австрії, та її мамою і сестрою. Вони зазначили, що моляться за Україну та знають ситуацію в нашій державі. Делегація ГО "Скаутство Європи в Україні" подарували дівчинці різдвяну українську листівку, яку скаути виготовили власноруч, і в які було написане Різдвяне привітання українською, латинською та італійською мовами: "Христос рождається!"

Вифлеємський вогонь миру, як світло тепла, миру, злагоди і сподівання, мандрує світом, долаючи кордони і єднаючи християн у переддень Різдва Христового. Ідею вогню і його простий символізм — мир, радість і братерство — прихильно сприймає українська громада впродовж останніх років і доповнює цим святкування Різдва. Вифлеємський вогонь миру постійно горить у Вифлеємі, на місці народження Ісуса Христа. Не слід плутати його з єрусалимським вогнем, що запалюється на Великдень. 

У скаутському поясненні палаючий вогник символізує очікування в період посту та повну жертовність. Світло є символом випромінювання добра, душевного спокою, любові до людей і до світу. Рівночасно цей промінчик — це солідарність зі всіма, хто є далеко. Солідарність з убогими, поєднання з Христом, котрий народився в убогості. У XII столітті один учасник Хрестових походів привіз це світло з Вифлеєму як дар для своєї родини і близьких, як символ найбільшого добра. І через століття саме з рук в руки, від одного скаутського осередку до іншого, творячи «скаутську естафету» та єднаючи скаутів світу, вифлеємський вогонь долає безліч кордонів і потрапляє до всіх, хто чекає на світло тепла, спокою та віри. Вогнем з Вифлеєму люди можуть запалити свічки вдома на Святу вечерю.

Крім того, вогонь заносять до сиротинців, лікарень, щоб ті, котрі перебувають далеко від своїх родин, могли відчути тепло вифлеємської зірки. Традиційно вогонь зберігається в церкві до Йордану — до 19 січня. Потім його можна погасити. Люди можуть брати вогонь на кожну Святу вечерю.

Повідомив Назар Єременко