«Відкритий університет» у Тернополі розглянув християнський погляд на війну та мир

Гостем і доповідачем цього вечора був диякон Ярослав Заричанський, секретар Комісії УГКЦ «Справедливість і мир».

Молодим тернополянам, а здебільшого це були студенти, активні члени товариства ТУСК "Обнова", СУМ та "Тризуб" була представлена тема: «Мир і війна. Християнський погляд».

«Щоб говорити про війну, ми повинні спершу шукати причини її виникнення та певну логіку розвитку. Чому у світі стала можливою втрата миру?» – з такими запитаннями звернувся доповідач до студентської молоді, яких цього вечора налічувалось понад 50 осіб.

«Перше кровопролиття, яке можемо цілком сміливо назвати війною між Божим творінням, відбулася тоді, коли Каїн вбиває із заздрощів свого брата. Таким чином напад, насильство і вбивство входять в людську історію. Згодом через часті війни та кровопролиття природне розуміння гідності людини і недоторканності людського життя затьмарюється настільки, що Бог подає людині чітку заповідь-заборону: «Не вбий!», - відзначив доповідач.

Продовжуючи цю тематику диякон Я. Заричанський підкреслив, що у святоотцівській традиції слова «війна» та «мир» насамперед асоціюються з духовним подвижницьким життям. Їхнє розуміння війни подібне до сучасного і полягає в жорстокій критиці кровопролиття, яке є великим злочином проти Божого творіння – людини. Вже святий Амврозій Медіоланський (339-397 рр.), як і інші отці Церкви, осуджував насильство і людиновбивство, проте він виправдував будь-які дії держави, спрямовані на самозбереження, захист. Святитель виправдовує ту війну, яка відновлює порушену справедливість.

«Вчення Католицької Церкви визнає, що агресивна війна вже за своєю природою є аморальною. У той трагічний момент, коли вибухає війна, керівники держави, яка зазнала нападу, мають право і зобов’язані захищати країну, застосовуючи навіть силу зброї. Відповідно до цього Папська рада «Справедливість і мир» виправдовує і вказує на необхідну наявність у держав збройних сил, які повинні слугувати миру. Той, хто в такому дусі відстоюватиме безпеку і свободу держави, робить великий внесок у побудову миру. Відповідно до цього всі ті особи, які служать у збройних силах, покликані на практиці захищати добро, істину і справедливість у світі», - наголосив доповідач.

Під час зустрічі молодь активно долучилася до дискусії, обговорюючи критерії, за якими можемо називати війну справедливою; а це лише у тих випадках, коли та чи інша країна проводить військові дії проти агресії чи тиранії іншої держави, із метою захисту своїх громадян, суверенітету та територіальної цілісності. Збройна чи інша участь в такій війні є чеснотою і геройством: «Ніхто не спроможний любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає».

Щодо питання суспільної відповідальності, яка стосується кожного громадянина, особливо під час війни, то молодь звернула увагу на слова, які висловив Блаженніший Любомир (Гузар), Архиєпископ-емерит УГКЦ, стосовно ситуації в Україні: «Ми не знаємо, чому Бог допускає те, що коїться в Україні. Проте все, що відбувається, діється з Його волі. Гадаю, це випробування... Проте ми мусимо боронити не тільки себе, а й інших. Ми, християни, маємо повне право боронити себе, коли хтось на нас нападає, а також маємо право боронити свої права і прагнення бути незалежною державою».

Інформаційна служба Комісії УГКЦ «Справедливість і мир»