В Україні вшанували 5-ту річницю смерті Папи Івана Павла ІІ та 15-ту річницю виходу у світ його енцикліки «Evangelium vitae»

З нагоди п'ятої річниці з дня смерті Святішого Отця Івана Павла ІІ та 15 річниці виходу у світ його енцикліки «Evangelium vitae» Комісія УГКЦ у справах сім'ї, Інститут захисту життя, Асоціація лікарів-католиків, Релігійне товариство «Свята Софія» для українців греко-католиків в Італії та Благодійний фонд «Родина – спільнота любові» 1 квітня 2010 року провели урочисту академію «Не бійтеся!..» Захід відбувся у приміщенні Львівського медичного коледжу післядипломної освіти. 2 квітня 2005 року відійшов у вічність великий гуманіст сучасності Святіший Отець Іван Павло II. «Не бійтеся Христа! Відчиніть двері Христу. Лише Він знає, що є в людині. Лише Він, Спаситель людини!» – це перші слова, якими новообраний понтифік звернувся до народу в Римі 1978 року. Випростатися, звільнитися, підбадьоритися, відновити свою споконвічну гідність улюбленого Божого створіння – у цьому Папа бачив дію євангельської вістки, яку всіма силами проголошував у світі… Розпочалася урочиста академія молебнем до Богородиці за прославу Святішого Отця Івана Павла ІІ. Після нього з вітальним словом виступила голова Комісії УГКЦ у справах сім’ї п. Марія Кожух. Вона зокрема зазначила: «Модерний  світ  осуджував  Папу за консерватизм, за те, що не йде в ногу з часом. Світ, що обожнював свободу, в рішучій позиції папи на захист життя від зачаття до природної смерті вбачав замах на людську волю. Святіший Отець усвідомлював, що для значної частини людства його послідовність у захисті життя є не зовсім зрозумілою чи прийнятною. Проте у всіх своїх подорожах наголошував, що Господь доручив йому захищати життя, турбуватися про знедолених і говорити правду. Святішого Отця не зупиняли жодні умовності – чи політична вага президентів держав, чи так звана суспільна думка, чи звинувачення у фундаменталізмі. Іван Павло ІІ полемізував з світом, говорячи то від імені ненароджених дітей, які опинилися під загрозою смерті, чи немічних людей, яких сите егоїстичне суспільство намагалося якнайшвидше позбутися. Папа не міг допустити, щоб через 50 років після масових убивств в умовах демократії, цей геноцид продовжувався, видозмінюючись і винищуючи невинних ненароджених дітей. «Культурі смерті» папа протиставляв цивілізацію любові, архітектором якої був». «Папа Іван Павло ІІ – моральна совість світу» – так називалася наступна доповідь, з якою до слухачів звернулася Марія Говгера (Релігійне товариство «Свята Софія», Рим – Україна). Після неї слово взяв о. д-р Ігор Бойко, декан філософсько-богословського факультету УКУ. Він провів богословський аналіз енцикліки «Evangelium vitae» з точки зору «культури життя» та «культури смерті». Про сім’ю як святилище і колиску життя, згідно з папською енциклікою говорила п. Оксана Кочерган, президент Фонду розвитку «Софія». Завершальне слово – «Не бійтеся!..» Відповідальність працівників служби здоров’я за життя» – взяв д-р Іван Луць, директор Львівського медичного коледжу післядипломної освіти, член Папської ради «За життя». Дана урочиста академія покликана не тільки приблизити постать Папи Вана Павла ІІ і його вчення, але стати своєрідними ри задумими, духовними вправами у період Великого посту,  слушною нагодою для ри задуми, а може й покаяння, покути та навернення …

Департамент інформації УГКЦ