В УКУ відбувся круглий стіл «Чи можлива ціннісна альтернатива теперішній фрустрації?»

Його учасниками були громадські діячі, правозахисники, релігієзнавці, фахівці у сфері бізнесу, журналісти та волонтери. За словами організаторів із Інституту релігії та суспільства УКУ, такі заходи покликані заохочувати активну молодь шукати суспільні альтернативи та конкретні інструменти, які би стали на заваді перманентній фрустрації в українському соціумі.

З привітальним словом до учасників звернувся отець-ректор УКУ Богдан Прах, який порівняв сучасне становище в Україні із ситуацією у Польщі в 80-х роках ХХ століття. Отець-ректор наголосив, що в тодішніх складних умовах соціальної та економічної кризи рупором змін у суспільстві стала молодь, яка гуртувалася навколо спільних цінностей, в основі яких була Церква. На його думку, така модель могла би бути прийнятною і для України, де духовна фрустрація поступово переходить у ціннісне переосмислення ситуації із пошуком конкретних векторів змін.

«Модернізувати Україну означає розкрити перед нею багатство розмаїтості і навчити її правильно інтегрувати, а не нівелювати це розмаїття. Іншими словами, там, де видно «клаптиковість», побачити мозаїчність. А це означає також надати нового сенсу усім звичним поняттям, як-от: єдність, гідність, солідарність тощо» – таку думку висловив президент Інституту релігії та суспільства УКУ Мирослав Маринович.

Важливим вектором обговорення на семінарі була проблема взаємодії Церкви та Держави. Своїми думками щодо цього поділився головний редактор журналу «Патріярхат» Анатолій Бабинський: «Ми забагато очікуємо від політики і замало від релігії. Це не означає, що нам варто робити якусь релігійну державу. Проте всі сучасні модерні європейські держави творилися в умовах конфлікту Церкви і світської влади, і певний такий конфлікт міг би бути корисним і для нас. Пояснюю чому – з конфлікту по суті народжується держава, і вона дозріває у цьому зіткненні. У такій ситуації також Церква краще розуміє, хто вона є».

Програмний директор «Кримського дому» у Києві Алім Алієв наголосив, що робота на таких круглих столах є завжди розкішшю, адже усі учасники «говорять однією мовою, мають приблизно однаковий набір цінностей, і рідко виникає потреба переконувати одне одного в фундаментальних засадах», проте, за його словами, в процесі таких обговорень важливо включати суспільство у широкому сенсі.

«Для того, щоб налагодити правильну і продуктивну комунікацію із суспільством, нам потрібно пам’ятати, що людям, з якими ми комунікуємо, – є що втрачати. Наслідком цього є страх помилок. Успішні країни виробили толеранцію до помилок та провалів, і мені здається, що ми маємо рухатись у цьому ж напрямку. Тут хорошим прикладом може бути Андрей Шептицький та кооперація в 30-ті роки ХХ століття, коли успішність не прив’язувалася до політичних амбіцій», – зазначив Володимир Хіцяк, проектний менеджер Бізнес школи УКУ.

У наступні дні учасники круглого столу «Чи можлива ціннісна альтернатива теперішній фрустрації?» працювали над можливістю практичного втілення суспільних ініціатив, а крім того, напрацьовували спільну комунікаційну платформу, яка б полегшувала зв’язки між різними соціальними групами в Україні.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами www.ucu.edu.ua