В Івано-Франківську відкрили пам’ятну дошку багатолітньому професору духовної семінарії отцю Іванові Козовику

На знак великої вдячності за всі заслуги отця-професора міська спільнота спорудила йому пам’ятну дошку, яку урочисто освятив архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин.

Розпочалися богослужіння цього дня із Божественної Літургії, яку в головній святині міста звершив митрополит Володимир Війтишин у співслужінні з генеральним вікарієм архиєпархії митр. прот. Степаном Балагурою, адміністратором архикатедрального собору мит. прот. Юрієм Новіцьким та духовенством собору.

Після спільної молитви на фасаді будинку, де проживав світлої пам’яті о. Іван Козовик, неподалік від архикатедрального собору, митрополит Володимир освятив пам’ятну дошку.

Участь в освяченні взяли також міський голова п. Руслан Марцінків, ректор Івано-Франківського Національного медичного університету п. Микола Рошко та професорсько-викладацький склад цього навчального закладу, де довгі роки працював о. Іван, а також рідні, місцева інтелігенція, парафіяни храму, жителі міста.

У своєму слові митрополит Володимир зазначив, що о. Іван Козовик вже у зрілому віці прийшов до священства, але те, що він отримав у молоді роки від батьків, те, що дав цьому новіціат в отців редемптористів, мала семінарія, – усе це він проніс крізь роки.

«Ми сьогодні дякуємо Богові за дар його життя, дякуємо за служіння, за любов та відданість Українській Греко-Католицькій Церкві та державі Україні, які він проніс через роки до останніх днів свого земного життя», – наголосив архиєрей.

Також владика подякував місцевій владі за сприяння у встановленні цієї пам’ятки, дружині та рідним за те, що були поряд з отцем, усім за присутність та пошану, яку вони віддали о. Івану в цей день.

Довідково:

Митрофорний протоієрей Іван Козовик народився 12 лютого 1928 в с. Данилівці, тепер Зборівського району Тернопільської області. У 1941 році вступив до ювенату (малої семінарії) отців редемптористів. Закінчивши курс навчання у 1944 році, вступив до новіціату Чину Найсвятішого Ізбавителя. У 1957 році закінчив факультет класичної філології Львівського університету імені І. Франка. Від 1957 року – викладач Івано-Франківської медінституту, 1971–1978 викладач, завідувач кафедри латинської мови, 1978–1994 завідувач курсу латинської мови при кафедрі іноземних мов, доцент.

Від 1994 – один із засновників і перших професорів Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту, від 1995 – віцеректор, а відтак – декан філософського і богословського факультету Івано-Франківської теологічної академії (нині – Академія Івана Золотоустого).

Був серед засновників осередку Товариства української мови в медінституті. Після виходу УГКЦ з підпілля очолив Спілку християнського відродження. 13 серпня 1994 відбулися його ієрейські свячення, які довершив єпископ-ординарій Івано-Франківської єпархії УГКЦ світлої пам’яті владика Софрон Дмитерко.

Доки мав сили, о. Іван Козовик щоденно відправляв ранкову Службу Божу в катедральному соборі Воскресіння Христового. Часто виступав в радіопередачах на богословську тематику, плідно працював як науковець.

У його творчому доробку понад п’ятдесят праць на науково-методичну, філологічну, історичну, релігійну та філософську тематику. Автор і співавтор трьох підручників латинської мови для мед. інститутів і медичного училища, підручників для студентів-богословів «Онтологія», «Космологія», «Історія філософії» і «Антропологія», перекладу з пол. мови книги папи Івана Павла II «Дар і Таїнство», низки статей з античної літератури, краєзнавства і релігієзнавства. Виконав титанічну працю при виданні «Катехизм Католицької Церкви» українською мовою, що підтверджує його високе реноме одного з найкращих в Україні знавців класичних латинської і грецької мов.

Серед визначних праць також слід виділити: «Словник античної міфології»; «Історія філософії»; «Екзорцизм: міф чи реальність?»; «Чи людина має душу? Яка вона?». За свою невтомну та сумлінну працю був нагороджений найвищими церковними нагородами – митрою, а також двома золотими хрестами з прикрасами.

Упокоївся в Бозі 27 вересня 2019 р. Похований в урочищі Дем’янів Лаз.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами http://ugcc.if.ua