Видання «Історична правда» вважає причини демонтажу меморіальної дошки Патріарху Йосифові у Харкові необґрунтованими

Демонтаж меморіальної дошки Патріархові Йосифові у Харкові був спланованою акцію, яка не мала під собою ані правових, ні культурно-історичних підстав. Про це у статті «Кіно і німці» чи звичайний вандалізм?» пише інтернет-портал «Історична правда». Видання інформує, що рішення знищити знак про перебування першоієрарха репресованої радянським режимом Церкви у пересильній в’язниці Харкова було прийняте ще у березні цього року і на підтвердження цьому факту наводить фотокопії офіційних документів. «Тоді, якраз після президентських виборів, до Харківської міської комісії з питань топоніміки і охорони історико-культурного середовища звернулася громадська організація "Великая Русь". Вона просила демонтувати нагадування про репресованого сталінським режимом ієрарха Церкви. Чиновники від культурної спадщини пішли назустріч "великорусам" і 30 березня порекомендували міським властям скасувати своє рішення зі встановлення пам’ятної дошки Йосифові Сліпому», − зазначає «Історична правда». «Історична правда» підкреслює, що рішення про встановлення пам’ятної таблички на стіні колишньої в’язниці відбувалося законно і висловлює подив, чому харківські фахівці з питань охорони культурної спадщин, приймаючи таке відповідальне рішення, не поцікавилися діяльністю Патріарха і не взяли до уваги його подвижницьку працю з примноження культурних надбань: «Мабуть, їм не розповіли, що коли після 18 років заслань, завдяки клопотанням перших осіб світу, серед яких − тодішній Папа Римський Іван ХХІІІ та Президент США Джон Кеннеді, греко-католицького предстоятеля було звільнено і депортовано за межі СРСР, то саме його стараннями (ау, охоронці культурної спадщини!) у Римі звели український собор Святої Софії, відновили храм Жировицької Матері Божої, організували Український католицький університет Святого Климента. Хоч про це, зрештою, кожен школяр може дізнатися з Вікіпедії», − наголошується у статті. Відкидаючи надумані звинувачення у «пособництві фашистам», що їх ініціатори знищення меморіального знаку намагалися висунути видатному богословові і мученикові за віру, видання наводить передовий приклад Росії, де на минуле дивляться по-новому, а подвижників духовності часів ІІ Світової війни популяризують сучасними художніми засобами. У статті ставлять у приклад знятий цього року художній фільм «Піп» режисера Володимира Хотиненка, який розповів тисячам глядачів про «Псковську місію» − довгі роки усіляко замовчуваний потужний місіонерський проект російського православ’я. «Про історичну достовірність фільму, знятого за мотивами однойменного роману Олександра Сеганя, досі сперечаються у Росії. Чи був Адольф Гітлер причетний до створення місії, чи йшли батюшки на окуповані землі у фашистському обозі, чи міг отець Сергій простити на сповіді юному партизанові убитих фашистів, чи міг він виправдовувати Сталіна... Врешті, беззаперечно те, що картина – про подвиг російського православного духовенства, яке повертало Всевишнього до знебожених радянською владою і покинутих на поталу ворога російських людей. Якщо знищену більшовиками Церкву Сталін "помилував" лиш у 1943 році, то на окупованих фашистами російських землях віру почали активно відроджувати двома роками раніше», − пише «Історична правда». Автор наводить слова знаного російського історика, автора книжки «Історія псковської православної місії» Костянтина Обозного, який так оцінив постать керівника місії Митрополита Сергія (Вознесенського): «Владика Сергій – приклад християнської твердості і відданості Церкві, тобто пастві, за яку він пішов на Голгофу, − і резюмує: − Ці самі слова можна було би сказати і про українського Птріарха Йосифа, який за усіх влад продовжував служити своїй пастві і був символом незламності віри для усіх в’язнів ГУЛАГу. Та й із батюшками зі псковської місії він теоретично міг там зустрічатися. Більшості з них за «пособництво фашистам» після війни також судилися сталінські табори. Попри те, що у Росії все ще вирують пристрасті, чи була «Псковська місія» організована нацистами, на художнє уславлення її подвижників творців фільму особисто благословив Патріарх Московський і всія Русі», − зауважує інтернет-ресурс «Історична правда», розповідаючи про знищення меморіальної дошки Патріархові Йосифові у Харкові. Пригадуємо, що з приводу демонтажу пам’ятної таблиці Патріархові Йосифу у Харкові Владика Степан (Меньок), Екзарх Донецько-Харківський УГКЦ, написав окреме звернення.

Департамент інформації УГКЦ