Визнання за УГКЦ статусу репресованої Церкви дасть їй можливість краще відповісти на сучасні потреби

«Щодо того, чого ми очікуємо від цього рішення (визнання за УГКЦ статусу репресованої Церкви, – авт.), то слід констатувати, що внаслідок жахливих репресій Церква потерпіла не тільки морально, духовно, коли були знищені структури Церкви, священство, репресовані вірні та духовенство. Але також було втрачено багато матеріальних надбань, які не потрібні нам самі по собі, бо Церква не є якоюсь банковою системою, але потрібні для того, щоб ми могли краще реалізувати наше євангелізаційне завдання. Тому, якщо буде визнано офіційно статус репресованої Церкви, сподіваємося також, що буде визнане право на певну реституцію. Уже форми її та динаміку слід визначати у співпраці з відповідними комісіями з боку держави, але що цей процес повинен відбутися – немає сумніву – це є елемент історичної справедливості», – наголосив Владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, у коментарі для РІСУ, яке він дав під час проведення 37-го з’їзду Генеральних секретарів Єпископських Конференцій Європи. Владика Богдан відзначив, що на сьогодні вкрай необхідним є пізнання правди про історію УГКЦ. Він сказав, що поки що про офіційне визнання такого статусу за УГКЦ ще рано говорити, та воно повинно прийти «в міру осягнення нашим суспільством більшої зрілості та свободи».  «Ми мусимо працювати. Мусимо стукати в ті двері – в надії, що держава це зрозуміє. Ще в часи Президента Кучми він назвав УГКЦ невід’ємною часткою духовного життя і повноправним суб’єктом української історії, з якої ця Церква колись «була брутально виштовхнута». Це певне моральне визнання провини держави перед Церквою», – сказав щодо цієї теми в інтерв’ю для веб-порталу «Релігія в Україні» Блаженніший Любомир. При цьому Глава УГКЦ пояснив, що Церкві було б легше жити й працювати, якби вона мала необхідні майнові засоби. «Тоді б ми мали засоби для кращого будівництва та розвитку УКУ, могли би організовувати будинки для літніх людей, для сиріт, для тих, хто лишився самотнім після розлучення тощо», – пояснив Предстоятель УГКЦ. При цьому він додав, що Церква не потребує багатств власне для себе. «Багато грошей для Церкви – це свого роду прокляття. Тому треба бути надзвичайно обережним у фінансових питаннях. Надмір грошей псує Церкву. Тому ми потребуємо стільки, скільки необхідно», – сказав Блаженніший Любомир. 19 червня 2009 року Тернопільська обласна рада визнала за УГКЦ статус репресованої Церкви. Попередньо цей статус за УГКЦ визнали Львівська (4 грудня 2008 року) та Івано-Франківська (27 лютого 2009 року) міські ради. Обласні ради зробили це 23 грудня 2008 року та 23 березня 2009 року відповідно. 4 червня 2009 року визнала за УГКЦ статус репресованої Церкви Тернопільська міська рада. Згідно з їх ухвалами вони також звернулися до Президента України та Верховної Ради з проханням ініціювати на загальнодержавному рівні «процес встановлення історичної справедливості щодо УГКЦ та визнання за нею статусу репресованої».

Департамент інформації УГКЦ