АКТУАЛЬНО

Владика Борис (Ґудзяк) після Чину монашого парастасу: «Його здатність почути малого чоловіка робила його великою людиною»

Субота, 03 червня 2017, 08:31
Блаженніший Любомир, можливо, найбільш шанована людина в Україні у XXI столітті. Коли його питали: «Ким ви хочете бути?», він казав: «Я хочу бути доброю людиною». Для того він вчився, багато слухав, прислуховувався, радився, вступив у семінарію, став священиком, а згодом монахом. Це були свідомі кроки, які він робив. Ці рішення були його рішеннями.

Сказав владика Борис (Ґудзяк), Єпископ єпархії УГКЦ Святого Володимира в Парижі для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії, після Чину монашого парастасу в соборі Святого Юра 2 червня.

Є певні засади доброго людського життя, які є природними, яких вчать батьки, вихователі. Ці засади творять важливий фундамент. Однак, на його думку, аби вповні бути людиною, потрібно поставити собі запитання: а що таке людина? Відповідь ми маємо в Євангелії: Бог, Син Божий, який став людиною.

«Для того щоби бути доброю людиною, Любомир Гузар з дитинства, проведеного у Львові, згодом втікаючи від бомб, будучи учнем в Австрії, студентом в Америці, священиком, монахом в Римі, а згодом єпископом і Патріархом в Україні, дивився щодня на Бога Чоловіка, Його слухав і з Ним спілкувався. Не завжди легко бути людиною: коли супроти нас коїться недобра поведінка, ми хочемо тим же відповісти, нас багато хто і що принижує. Блаженніший Любомир піднімав наш зір своїм словом і прикладом, щоб ми повірили в Ісуса Христа, Його знали і чули, з Ним спілкувалися і переконалися, що в Ньому ми стаємо людьми», − підкреслив владика Борис.

Як зауважив єпископ, існує спосіб, через який ми, немічні і грішні, відпускаємо те, що нас обтяжує: покаяння і прохання про прощення. Тоді він від імені Блаженнішого Любомира попросив пробачення: «Прошу пробачення народу, єпископів, монахів, священиків за те, що я, Любомир, не міг для вас зробити чи зробив не так. Простіть мені!»

Наприкінці він додав: «Його здатність почути малого чоловіка робила його великою людиною. Відходить він від нас… Однак закликом для нас є те, що показують нам ці благодатні дні між Вознесінням Господнім і Зісланням Святого Духа. Ми чекаємо, щоб Святий Дух прийшов на місце вознесеного Спасителя, чекаємо з радістю і певністю, що ця прогалина заповниться. А прогалина, спричинена відходом Блаженнішого, має заповнитися нами. Тепер наш час зростати як людям у смиренні і доброті».

Департамент інформації УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

Сім тез про служіння священика в лікарні14 жовтня

Навіщо священики присутні в лікарні? В яких ділянках Церква і медики співпрацюють сьогодні? Як реагують хворі на присутність священика? Ці...

МЕДІА
Prev Next