«Все залежить не від одруженого, чи неодруженого стану, а від того, наскільки людина свідома свого покликання»: Блаженніший Любомир

«Можна прекрасно служити Богові і громаді як целібс, тобто неодружений священик, і як одружений. Все залежить не від одруженого, чи неодруженого стану, а від того, наскільки людина свідома свого покликання. Господь Бог кличе усіх, але в різний спосіб», – так прокоментував питання щодо одруженого і неодруженого священства Блаженніший Любомир, Глава УГКЦ. Свої думки Верховний Ахиєпископ Києво-Галицький висловив 26 березня під час прес-конференції, що відбулася у конференц-залі Митрополичих палат у Львові. «У нашому східному обряді є традиція одруженого священства. Якщо священик справді відданий своєму покликанню, то і він сам й життя його родини скероване на користь громади. Але потрібно розуміти, що і в целібаті, і в сімейному священстві є можливості для освячення душі. З іншого боку і там, і там є великі небезпеки. Отже краще за все підходити до священичого служіння передовсім з поняття Божого покликання – на освячення власної душі та служіння людям», – додав Предстоятель УГКЦ. Відомо, що в пресі не стихає обговорення випадків статевого насилля над дітьми і підлітками, до яких причетні окремі духовні особи католицьких навчальних закладів США, Ірландії та Німеччини. Це спровокувало дискусію щодо обов'язковості целібату у Католицькій Церкві. «Чому таке здивування і чому така гостра критика? Тому що Церква зазвичай зберігає дуже високі стандарти. І щоразу, коли вона виявляється неспроможна жити згідно з цими стандартами, це викликає велике хвилювання», – заявив вчора в ефірі радіо «ВВС» ректор Українського католицького університету отець Борис Гудзяк. Він зазначив, що ці скандали не з‘явилися раптом. Просто зараз є загострена увага до цієї теми. «Ми всі – християни, повинні бути свідомі, що людина є слабка, в тому числі і в статевому вимірі. Тому вона постійно потребує каяття, навернення, зцілення. В цьому контексті ті події є одночасно скандальними, а з другого боку вони є виявами слабкості, яка нас ранить, ослаблює довіру до душпастиря. Її треба викорінювати, зцілювати», – зробив висновок отець Гудзяк.

Департамент інформації УГКЦ