Вшанування розстріляних в'язнів Луцької тюрми

Четвер, 25 червня 2009, 12:26

23 червня у м. Луцьку відбулося вшанування в’язнів, розстріляних у Луцькій тюрмі в 1941 році. На заході були присутні священики Волинської єпархії...

23 червня у м. Луцьку відбулося вшанування в’язнів, розстріляних у Луцькій тюрмі в 1941 році. На заході були присутні священики Волинської єпархії УПЦ КП разом з архієпископом Луцьким і Волинським Михаїлом, та священики РКЦ разом з владикою Маркіяном Трофим’яком. Українську Греко-Католицьку Церкву представляли: о. Тарас Омельчук, сотрудник катедрального храму м. Луцька та о. Роман Бобесюк, канцлер екзархату. Були присутні також представники міської та обласної ради разом з громадськістю. Вшанування розпочалося з хресного ходу від Театрального майдану до приміщення Луцької тюрми. Під час ходи її учасники поклали квіти до пам’ятника жертвам політичних репресій. Потім була відправлена панахида біля хреста встановленого під стінами Луцької тюрми, яку очолив владика Михаїл. Після панахиди виступили: міський голова Богдан Шиба, заступник голови облдержадміністрації Святослав Кравчук, члени братства вояків УПА, також виступила очевидиця розстрілу – жителька Локачинського району Зінаїда Рубіновська. http://www.lutsk-ugcc.org.ua/news/page_news46.php Історична довідка: Початок війни застав у Луцькій тюрмі 2117 в’язнів, серед яких, як правило була патріотично налаштовану молодь, активісти Організації українських націоналістів, священнослужителі. Перші авіабомби, скинуті вранці 22 червня на Луцьк, зруйнували багато будинків і приміщень, зокрема стіну корпусу тюрми. Цим встигли скористатися кілька десятків заарештованих, яким вдалося втекти. Навздогін утікачам були вислані наряди НКВС, які або розстрілювали їх на місці, або ж повертали до тюрми, лише в поодиноких випадках відпускали. Крім того, за словами численних свідків, після перших бомбардувань Луцька енкавеесівці почали заарештовувати усіх, хто здавався їм шпигуном. За один день 22 червня 1941 року війська вермахту просунулись на сотні кілометрів углиб території СРСР і підійшли майже впритул до Луцька. Паніка, розгубленість, страх не дозволяли представникам радянської влади організувати евакуацію на схід держустанов, техніки тощо. Тому керівництво тюрми вирішило питання в’язнів просто – фізична ліквідація, без суду і слідства. Всю ніч і до самого ранку 23 червня, поки німці не увійшли в місто, в Луцькій тюрмі розстрілювали арештантів. Утекти вдалося небагатьом. 28 червня 1941 року з усіх районів краю до тюрми на панахиду прийшли тисячі волинян. Земля, стіни були просякнуті кров’ю. Точна кількість загиблих не встановлена досі. Ця трагедія довгий час замовчувалася офіційною пропагандою. Лише на початку 90-х років ХХ століття була стала загально відомою та отримала осудливу оцінку суспільства. На стіні колишньої тюрми кілька років тому встановили меморіальну дошку та пам’ятник у формі невеличкої каплички, увінчаний хрестом та 4-пелюстковим знаком мужності і звитяги із тризубом. 23 червня 1941 року у Луцькій тюрмі, за деякими даними, розстріляно близько 4 000 в’язнів з понад сорока міст і сіл Волині. Уся тюремна документація була вивезена військами НКВС і, за деякими даними, досі зберігається в Генеральній прокуратурі України під грифом «Таємно». До цього часу ще знаходять нові місця захоронення жертв. Спеціалісти департаменту культури та збереження історичної спадщини Луцької міської ради виявили три місця поховань в’язнів Луцької тюрми, розстріляних 22-23 червня 1941 року. Адже донедавна було невідомо, де знаходяться їхні рештки. Тривалі й складні пошукові роботи дали можливість виявити та локалізувати три могили із чотирьох, про які згадують очевидці тих подій. Про це йшлося 23 лютого під час засідання робочої наради з питань охорони національної спадщини.