“Відійшов до вічності зі спокоєм на серці та устах”, - Владика Ігор. Відбувся похорон о. Миколи Пристая

22 квітня 2009 року, у храмі Львівської духовної семінарії Святого Духа Високопреосвященніший Владика Ігор Возьняк, Архиєпископ Львівський, у співслужінні з чисельним духовенством очолив Божественну Літургію за упокій душі усопшого ієрея Миколи Пристая. На Літургії, яку своїм співом прикрасив октет Львівської духовної семінарії “Теофорос”, були також присутні рідні та близькі отця Миколи Пристая. Слід теж додати, що в переддень, 21 квітня, у семінарійному храмі Владика Ігор очолив священичий Парастас, наприкінці якого відбулося останнє цілування. У своїй проповіді під час заупокійної Літургії архиєрей наголосив на тому, що отець Микола “ніколи не жалів себе, а працював і молився, не зважав на хворобу, мужньо з нею боровся, покладаючись на Божу волю, завжди пам'ятав, що у Господа Бога рятунок від смерті”. Як зазначив Владика Ігор, життя о. Миколи було тихим та спокійним, ніби промовляло, що він цілковито знаходиться в руках Божих: "Рідко було чути його голос, проте була видна його праця та його віддане служіння Богові і людям. З його впевненої поведінки можна сміло судити про його непохитність у вірі, яку він практикував, перебуваючи в нелегких умовах віддалених місць Росії. Не зламався, студіював та працював, щоб вижити в нелегких обставинах і приносити користь суспільству. Був свідомий того, що нагорода дається за вірність та сумлінний труд, і працював не за ту нагороду, яка швидко проминає, а трудився для вічної слави". “Господь відчинив перед цим добрим священиком двері вічності, надіємось двері щасливої вічності, бо він старався, не похитнувся у вірі Богові та щирій любові до Нього. Як добрий священик практикував любов, повагу та гідне відношення до кожної людини, усе приймав із вдячністю з батьківської руки Господа Бога. Не було чути слів нарікання чи незадоволення, його життя навчило духовної мудрості та внутрішнього миру під час терпінь. Його погляд завжди був направлений на Бога, дію Якого бачив у природі, собі та кожній людині. Віримо у бездоганність життя нашого священика Миколи Пристая, який знайшов собі дах над головою та опіку у нашій семінарії”, - сказав проповідник. На закінчення Владика Ігор подякував Владиці Святославові і священикам Львівської духовної семінарії та попередньому її проводу за щиру опіку над о. Миколою. Також архиєрей висловив слова подяки братам-семінаристам, які цілодобово несли свою опіку для о. Миколи біля його ліжка і в лікарні, і в семінарії. “Дякую всім за молитву, яку чинимо за упокій душі ієрея Миколи та всім, хто трудився над тілом померлого, а праведну душу отця Миколи хай Господь прийме у свої ласкаві обійми!”, - додав Владика Ігор. Рівно ж свої слова подяки і співчуття висловив Блаженніший Патріарх Любомир через Владику Ігора на руки Владики Святослава Шевчука. Також, від імені Владики Святослава, який з поважних причин не міг бути присутнім на похороні о. Миколи, та усієї семінарійної спільноти слова вдячності та смутку висловив віце-ректор Львівської духовної семінарії о. Орест Демко. Після Літургії відбувся Чин священичого похорону та обхід навколо семінарійного храму з тлінними останками усопшого ієрея Миколи. Відтак, труну з тілом о. Миколи Пристая було перевезено до його рідного села Підбереж, що в Івано-Франківській області, для його поховання.

Тарас Гавришко

Медіа-центр Львівської духовної семінарії Святого Духа

www.lds.lviv.ua