АКТУАЛЬНО

Як нести мир посеред насилля і війни: в УКУ завершилася Міжнародна конференція про роль жінки під час конфліктів

Четвер, 06 вересня 2018, 12:02
В УКУ завершилася Міжнародна конференція «Жінки у час конфліктів: Екуменічна діяльність задля миру і справедливості», яку організував Лекторій СУА з жіночих студій у співпраці з Філософсько-богословським факультетом та Європейським товариством жінок-дослідниць богослов’я (European Society of Women in Theological Research).

Це була одинадцята центрально-східноєвропейська конференція у межах діяльності товариства. Перша відбулася 20 років тому у Празі.

Впродовж 4 днів учасниці ділилися особистими свідченнями, дискутували про роль жінок у важливих суспільно-політичних процесах, обговорювали значення релігійних та духовних ресурсів у період конфліктів, а також аналізували теми релігійних та духовних практик, які стали відповіддю жінок у час (пост)конфліктів.

Від жінок очікують доброчесності та невинності, а під час війни жінок асоціюють з країною ворога. Тому вони першими стають мішенню під час війни, зазначає д-р Надія Фурлан Штанте зі Словенії, професорка богослов’я, наукова співробітниця у Науково-дослідницькому центрі Приморського університету. «Коли є тиск на суспільство, то першою на карту ставиться чеснота жінки. У Франції під час Першої світової війни жінки, які були зґвалтовані окупаційною владою, переживали стигматизацію, – розповідає вона. – А тих, хто розмовляв з американськими солдатами, побивали. Ці типові ролі жінок берегині і матері відіграють свою негативну роль у контексті війни. У цьому випадку вони стають своєрідним скарбом певної культури», – зазначила спікерка.

Церкви пішли на зустріч виклику, замінюючи поширену концепцію справедливої війни на концепцію справедливого миру, зауважила Ізабел Апаво Фірі, заступниця генерального секретаря Всесвітньої ради Церков (World Council of Churches) з питань свідчення та дияконії Всесвітньої ради Церков (World Council of Churches). Ізабел розповіла про роль жінок у процесах миротворення у Південному Судані.  У 2013 році Рада церков звернулася з екуменічним закликом для розбудови миру у цій африканській державі. Власне, жінки відгукнулися на цю ініціативу і в умовах жорстокої війни і небезпеки власному життю працюють над примиренням сторін конфлікту. Щомісячно вони організовували жіночі молитви, які стали інструментом в налагодженні мостів між людьми, розділених за політичними поглядами і налаштованих вороже одне до одного.

Щоб подолати насильство, варто створювати альтернативні образи влади, лідерства і порядку, вважає професорка з Центру сталого розвитку Даугавпілського університету д-р Дзінтра Ілішко (Латвія). «Дуже часто жінок виключають з формату великої політики. Ми можемо  надихати одна одну ставати потужними гравцями у боротьбі за справедливість», – зазначила доповідачка.

Не може бути розбудови миру без розуміння ролі жінки і її впливу у вирішенні конфліктних ситуацій. Адже жінки зазвичай поділяють спільні перспективи і досвіди, які вони виношують через спільні ситуації неспокою і конфлікту, зауважила професорка богословського факультету Університету Арістотеля в Салоніках д-р Екатеріні Цалампуні з Греції. У своїй доповіді вона показала, як зображена роль жінок у біблійному контексті.

Про біблійних героїнь з проекцією на сучасність розповідала Галина Теслюк, доцентка кафедри біблійних наук ФБФ УКУ та координаторка Лекторію СУА з жіночих студій.

Професорка Протестантського богословського університету в Амстердамі Гелен Зордрагер проаналізувала різні види суспільної активності українських жінок у час війни на сході України на прикладі успішних проектів. По-перше, це материнський активізм через створення відповідних організацій на підтримку або спротиву війні. По-друге, патріотично громадський активізм через участь у різних медійних і громадських проектах, як до прикладу, проект українського військового капелана Олесі Доліної «Серце горлиці». По-третє, це активізм через промоцію ідей діалогу і примирення, як до прикладу, проект «Діалог в дії». По-четверте, це екуменічна активність, коли жінки через свою миротворчу діяльність роблять релігію публічною.

«Екуменічний діалог у ХХІ ст. вже складно уявити без ролі жінок. За мир і справедливість вони моляться, виступають із заявами у публічному просторі, беруть участь у громадських акціях і стають учасницями правозахисних організацій. Жінок треба надихати до такої діяльності», – наголосила російська дисидентка, професор, гостьова лекторка УКУ Єлена Волкова. Вона висловила жаль з того приводу, що російське диктаторство живить себе радянськими і репресивними практиками через театр гендерної рівності. «Вони витягнули традицію лялькового театру жіночих організацій, які працюють заради імітації соціального і релігійного аткивізму – і Церква, і Кремль тягнуть за нитку цих ляльок, які приховують контроль. Деякі російські жінки сьогодні вважають, що можуть йти і воювати проти українців. Це банальність зла. Вони не виражають моральної огиди чи шоку з того приводу, що їхніх чоловіків вбивають на роботі на Донбасі. Втративши чоловіка чи сина, вони мовчать. Не здіймають свого голосу супроти війни», – наголосила д-р Волкова.

В останній день конференції учасниці мали нагоду дізнатися про українських жінок та стратегії їх виживання у складних політичних обставинах ХХ-століття. Зокрема, д-р Оксана Кісь розповіла про важливість віри та збереження духовних практик для жінок політичних в’язнів Гулагу, а д-р Світлана Гуркіна розповіла про участь жінок в житті підпілля УГКЦ.

Учасниці конференції планують вже наступні зустрічі, на яких вони будуть заохочувати жінок до діалогу, до пошуку рішень, до обміну своїми історіями, адже це проговорення травм і досвіду дає більше сили діяти, діяти разом.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://ucu.edu.ua


ПУБЛІКАЦІЇ

Українці Італії помоляться за жертв Голодомору в головному соборі Неаполя та зможуть приступити до мощів св. Януарія 14 листопада

Наближаються холодні листопадові дні, в які ми, українці, спогадуємо і вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Цими...

МЕДІА
Prev Next