АКТУАЛЬНО

Як спілкуватися з молоддю в умовах пандемії? – результати дослідження від студентів УКУ

Вівторок, 02 березня 2021, 14:03
Студенти магістерських програм із медіакомунікацій та журналістики УКУ провели соціологічне дослідження поведінки молоді Львова в умовах пандемії COVID-19. На базі отриманих результатів вони запропонували рішення для покращення комунікації.

Під керівництвом завідувача кафедри соціології УКУ доцента Віктора Сусака студенти провели соцопитування серед молоді Львова (вікової групи 16-35 років) у листопаді 2020 року. Предметом дослідження було обрано рівень дотримання молоддю вимог карантину (використання засобів особистого захисту, збереження соціальної дистанції, проведення дозвілля тощо), а також рівень обізнаності та усвідомленості молодих людей щодо небезпек для них та їхнього оточення, внаслідок порушення карантинних вимог. В опитуванні взяло участь 454 респонденти (квотна вибірка за параметрами статі та віку молоді м. Львова).  На підставі отриманих даних дослідники запропонували рішення для комунікації з молоддю у часі обмежень та невизначеності. 

94,4% респондентів відповіли, що вірять, що коронавірус існує, а 85% відчувають ризик захворіти COVID-19. 

Водночас більш ніж половина опитаних цілковитою або більшою мірою відчувають страх від того, що відбувається, та періодично переживають стресові ситуації. Близько третини опитаних цілковито або більшою мірою почуваються депресивно від того, що відбувається, їм складно зосередитися над виконанням завдань, вони також погоджуються, що пандемія погіршила їхній фінансовий стан. 

Цікаво також, що зміна світогляду, яку спричинила пандемія, є радше позитивною, бо сприяла переосмисленню цінностей підтримки, довіри та віри, й спонукала людей шукати таких прикладів довкола них. 

Пропозиції, за результатами дослідження, як комунікувати з молоддю у час COVID-19: 

 Звертайте увагу на їхній психологічний стан 

Акцентуйте не на продуктивності чи успіху, а на комфорті, безпеці, підтримці. 

Допомогою може стати особиста розмова, не потрібно все делегувати психологу. 

Не варто недооцінювати впливу Церкви та релігії, наприклад комунікувати через релігійні об’єднання та спільноти (Українська молодь ХристовіЛярш-КовчегОбнова, спільноти аніматорів по різних парафіях тощо).

Пам’ятайте, що молодь готова жертвувати та допомагати

Говоріть про допомогу навколишнім та спільну користь певних дій.

*The Deloitte Global Millennial Survey 2019: 70% міленіалів, приймаючи рішення про влаштування на роботу, брали до уваги внесок компанії в соціальну відповідальність.

Контекст сучасних реалій

Впроваджуйте формати, які «витягують» з дому  локації на свіжому повітрі, пробіжки, квести.

Не забувайте про «живе» спілкування – не варто всі заходи пробувати перетягувати в онлайн.

Також не забувайте про формати, які сприяють комунікації з родичами  поговорити з батьками про їхню молодість, переглянути старі фотографії, настільні чи комп’ютерні ігри.

Підхід

Робіть послідовну та зрозумілу інформаційну кампанію.

Молодь – поляризована. Немає універсального повідомлення для всієї цієї вікової групи.

Факти VS сторітелінг та особистий досвід.

Більше про дослідження, дивіться у презентації.

 «Поведінка молоді у Львові в контексті пандемії COVID-19 – це проблематика, яку ми досліджуємо разом зі студентами впродовж 4 місяців. За основу ми взяли кілька гіпотез про те, наскільки відповідально й сумлінно дотримуються молоді люди рекомендацій та вимог законодавства», – розповідає Олена Кулигіна, керівниця освітньої програми з медіакомунікацій Школи журналістики та комунікацій УКУ. 

Результати дослідження та свої пропозиції для комунікації з молоддю студенти магістерської програми з медіакомунікацій УКУ представили 26 лютого на міжнародній конференції «Integral Human Development in the Digital Age».

«Наше опитування є комплексним, оскільки воно досліджує життя молоді міста Львова в умовах пандемії за широким спектром параметрів в рамках ідентичностей, цінностей, настанов і практик молодих людей за непростих для них життєвих обставин, – розповідає про структуру дослідження його керівник Віктор Сусак. – Наприклад, ми вивчали, до якої групи відносять себе молоді люди: ковід-дисиденти, активні дотримувачі норм, ковід-стурбовані чи скептики. Таким чином змогли дізнатись, яка з груп є найчисельнішою. Крім того, в опитуванні був блок питань, пов’язаний із дослідженням цінностей, тому що в цих екстремальних умовах загострюється питання, якими вони є: індивідуалістичними, чи навпаки колективістськими, пов’язаними з соціальною солідарністю, чи такими, що підсилюють протестні настрої тощо». 

Дослідження допомогло з’ясувати, як молоді люди ставляться до пандемії, походження COVID-19, його небезпек і потреби застосовувати захисні засоби. Автори також звертали увагу на умови праці, навчання, дозвілля під час карантину. Ще однією складовою частиною дослідження було самопочуття молодих людей – рівень тривоги, переживання, психологічного дискомфорту тощо.

Опитування цільової аудиторії відбувалося за квотною вибіркою, де кожен учасник дослідження опитував не просто людей віком від 16 до 35 років, а респондентів за відповідними індивідуальними критеріями щодо статі й вікової групи.

«Це дещо ускладнювало польову роботу, тому що треба було шукати людей за певними квотами, – продовжує Віктор Сусак. – Відверто скажу, що переживав, чи вони витримають це завдання і не зійдуть передчасно з рейок. Але все вдалося».

Після отримання результатів соціологічного дослідження студенти проаналізували ці дані, виокремили найцікавіші «інсайти», підготували аналітичні висновки та рекомендації: як комунікувати з молоддю для того, щоби вирішити ті проблеми, які їм траплялися найчастіше.

«Студентам медіакомунікацій було не лише цікаво, а й дуже корисно вивчати реальну суспільну проблему. Також важливо подивитися на вплив епідемії на молодь і з точки зору соціології, і розглянути його як комунікаційний виклик та знайти рішення: як зрозуміти молодь і зробити практичні кроки їй на зустріч, підтримати найкращі карантинні практики та допомогти впоратися зі стресом від цієї невизначеності і страхом за майбутнє», – підсумовує Олена Кулигіна.

Під час презентації студентського дослідження відбулася панельна дискусія з представниками молоді, які розповіли про власні історії трансформації під час карантину. 

Зокрема, хтось запустив давно омріяний Youtube-канал, започаткував власний стартап, що перетворився з хобі на заробіток, розпочав знімати навчальні відео для підготовки до ЗНО з української мови та літератури у Тіk-Tok.

Ділитися життєвими історіями є однією з пропозицій комунікаційних рішень, адже як показало дослідження, молодь все менше довіряє ЗМІ. 

Студентка магістерської програми з медіакомунікацій УКУ Марина Савенкова каже, що з кожним етапом вона все глибше усвідомлювала, наскільки важливою є ця робота і, зокрема, знання, які будуть корисними комунікаційнику: «У процесі я зрозуміла, що без цих досліджень неможливо побудувати правильну та ефективну комунікацію. Водночас мене здивувало і порадувало те, що багато людей відгукнулося на проєкт, залюбки пройшовши опитування. Вірю, що та справа, яку ми робимо, несе в собі багато користі, так як нічого подібного ще не було і тепер ми краще розуміємо, як потрібно комунікувати з молодими людьми, щоб вони дотримувалися заходів безпеки під час пандемії».

Дослідження «Молодь м. Львова в умовах пандемії COVID-19», проведене лабораторією соціологічних досліджень програми «Соціологія» та Школою журналістики та комунікацій Українського католицького університету.

Вибіркова сукупність: обсяг – 454 респонденти; квотна за параметрами статі та віку молоді м. Львова; помилка репрезентативності вибірки складає +-4,59% для значень у відповідях респондентів, близьких до 50%. 

Діана Мотрук


ПУБЛІКАЦІЇ

Хрещення – початок християнського життя, нове народження з води і Духа10 квітня

У 47-му випуску відеопроєкту «Блаженніший Святослав: #доступно про важливе» Глави УГКЦ продовжив роздуми про сутністю Таїнств Христової...

МЕДІА
Prev Next