АКТУАЛЬНО

"Єдине, що відрізняє Захід від Сходу – це те, що тут у вас немає війни", – діти із зони АТО

П'ятниця, 31 липня 2015, 13:50
Цього разу мешканці міста Дрогобича втретє відкрили свої домівки для дітей та їхніх опікунів із зони бойових дій. На запрошення директора БФ «Карітас» о. Ігоря Козанкевича та команди благодійного фонду кілька група дітей та їхніх опікунів мали незабутній мирний десятиденний відпочинок у Галичині.

За довгий рік військових дій у зоні АТО діти побачили та пережили багато всього – страх, кривду та жорстокість. Будучи на Заході, вони зуміли відчути мир та спокій, любов і жертовність людей, а також побачили, що будь-які міфи про злих бандерівців, ворогування та ненависть є штучною вигадкою самих же політиків та відвертої пропаганди. Варто зазначити, що протягом двох літніх місяців Карітас узяв під свою опіку більше як сто дітей та дорослих із зони бойових дій, а саме з Оріхового, Лисичанська та Кримського.

«За десять днів перебування тут я не зустрів жодного злого бандерівця, я навіть намагався шукати їх у горах(сміється), але окрім дружніх та щирих людей, не зустрів більш нікого. Ви суттєво відрізняєтесь від нас тим, що приймаєте  до себе охоче всіх, відкриваєте свої серця для інших. У нас якось не дуже люблять чужих», - розповідає один із приїжджих, Євгеній, який вже понад рік проживає на лінії фронту в селі Кримське.

Насичена та цікава програма подарувала гостям зі Сходу величезну порцію гарних враження та незабутніх спогадів. Діти мали можливість побачити Карпати, відчути усю велич та старовину міста Лева, оздоровитися цілющою "Нафтусею" в м. Трускавець та дізнатися всі секрети історії міста Дрогобич.

«Єдине, що відрізняє Захід від Сходу, – це те, що тут у вас немає війни. Мені надзвичайно сподобалося бути в гостях на Львівщині, а гори – це щось неймовірне», - із захопленням каже 13-річна Яна.

Варто зазначити, що ті, хто вже приїздив до нас взимку на Різдво, цього разу проявив ще більше бажання вкотре відчути тепло та любов Західної України. Перебуваючи у зовсім іншій, мирній та спокійній атмосфері діти війни зрозуміли, наскільки цінним в житті є мирне небо без "Градів", пострілів та гармат. Вони на власні очі побачили, як живуть тутешні мешканці, який у них побут та щоденні турботи, і найголовніше – зрозуміли, що Донбас також повинен залишитись Україною, бо як самі вже підкреслили, на Заході ми живемо набагато краще, заможніше і багатше, аніж на Сході, а отже, приєднання до Росії неприпустиме для них.

 «Наше село Кримське є майже повністю проукраїнським, ми зрозуміли, що хочемо жити в Україні тоді, коли побачили і відчули, що таке насправді «ЛНР». Коли рік тому  сепаратисти та ополченці окупували наше село і почали вводити свої «правила гри» - це було страшно і невиносимо. Дякувати Богу, що нас звільна наша армія, яка по сьогодні з нами», - каже юнак Женя, який приїхав на Захід вперше у своєму житті.

Незважаючи на свій юний вік, ці діти пережили те, чого дорослі уявити собі не можуть бодай на мить. Постріли гармат, осколки "Градів" на подвір’ї, крики та страх, чужа та жорстока армія, котра розмовляє іншою мовою і не щадить нікого, вривалась у домівки беззахисних людей, підставляючи під серце зброю.

«Одного дня у мій дім прийшов чеченець і сказав до мене: «Беги отсюда немедленно». Мені в той момент захотілось любити свою країну як ніколи, бо чому я маю бігти зі своєї землі? Зі свого дому? Я навіть не відчувала страху, я просто хотіла бути там, де народилась, і щоб ніхто й ніколи не виганяв мене з власною Батьківщини», - ділиться думками чотирнадцятирічна Вікторія з Кримського.

Велику лепту внесли небайдужі сім’ї та люди, які одразу відгукнулися на прохання Карітасу прихисти дітей та їхніх опікунів з Кримського у себе вдома. З першого дня одразу сім родин із Дрогобича та околиць погодилися поселити маленьких діток й себе, усіх інших – за сприяння заступника мера Трускавця Юрія Яворського розселили у санаторій «Джерело»,що в курортному місті Трускавець.

«Я прийняла дві дівчинки, 9 та 15 рочків, Даринку та Вікторію. Про маленьку дівчинку можу сказати, що воно ще багато чого не розуміє, але дуже люблена. Насправді дітки дуже щирі, чесні та відкриті. Навіть якщо їх щось дивувало, вони про це говорили відкрито. Кілька разів мені телефонувала мама однієї з дівчаток  і, плачучи, дякувала, що я прийняла її дітей.  А загалом скажу, що з цими дітьми і їхніми матерями, котрі пережили суцільний жах війни, ми все ж змогли порозумітися просто як люди, щиро і правдиво, як це ніколи не можуть зробити наші політики, які  фальшиво та викривлено демонструють нам картину про Схід», - розповідає пані Світлана Дорик, одна з тих, яка відчинила свою двері для дітей війни.

Слід зазначити, що одна з груп дітей проживала у приміщенні Карітасу, інших взяли сім’ї на десятиденне проживання.

«Я дуже рада,що нарешті можу спокійно гуляти містом, не жахаючись вибухів та пострілів, милуватись красою Західної України, а й зокрема Карпатами та Дрогобичем. Від імені цілої групи ми вдячні Карітасу і всій команді, що взяли на себе таку велику відповідальність та прийняли нас до себе», - ділиться враженнями Юля, одна з тих, яка вперше приїхала на Галичину зі Сходу.

«Немає більшої радості для нас, коли бачимо щасливі усмішки дітей, які ще вчора плакали та безнадійно просили допомоги в інших, живучи в холодних підвалах і не знаючи, що буде завтра. Сьогодні ми даруємо їм надію у майбутнє. Це і є однією з головних місій для нас у цей час. Це вже втретє, коли ми беремо на себе відповідальність і приймаємо до себе цих нещасних дітей та їхніх батьків. Вперше це відбулось на Різдво минулого року, тоді це було дуже символічно, пізніше на Великдень, а тепер на літній період. Ми дякуємо всім, хто долучився до допомоги, тобто сім’ям, які згодилися прийняти», - говорить отець Ігор Козанкевич, керівник БФ «Карітас».

Прес-служба Карітасу СДЄ

 
ПУБЛІКАЦІЇ

Чому треба молитися насамперед за інших, а потім за себе?06 червня

Сьогодні в нашій бесіді я запрошую всіх вас зробити наступний крок у нашому духовному пошукові справжньої молитви.

МЕДІА
Prev Next