Зарваницю представили на 10-му Конгресі Марійського європейського зв’язку

Представники 20 Марійських духовних центрів Європи 18-21 вересня зібралися в Римі (Італія) на 10-ту, ювілейну, зустріч. Тема заходу - "Другий Ватиканський Собор та значення його постанов у житті Католицької Церкви". У ході триденної зустрічі учасники обговорили зокрема особливості кожного паломницького центру, ділилися пастирським досвідом та налагоджували співпрацю. Головну конференцію очолив кардинал Антоніо Марія Вельйо (Antonio Maria Vegliò), президент Папської ради з питань душпастирства емігрантів та подорожуючих. Архиєпископ виголосив доповідь “Напрямки душпастирства паломників в динаміці Другого Ватиканського Собору”. На ювілейну зустріч також прибули представники п'яти найбільших світових Марійських духовних центрів - із Бразилії (Апаресіда), Мексики (Ґваделупе), Руанди (Кібехо), В'єтнаму (Ла Ванк) та Індії (Вайланканні). Запрошені гості представили присутнім фільми про свої паломницькі місця. Марійський духовний центр "Зарваниця" представили о. Володимир Фірман, адміністратор, та о. Андрій Романків, особистий делегат Архиєпископа і Митрополита Тернопільсько-Зборівського Василя (Семенюка). За словами о. Андрія, наступного разу делегати 20 найвідоміших духовних центрів Європи зберуться на острові Мальта, а в 2016 році - у Зарваниці.

Прес-служба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії

  Довідка РІСУ Зарваниця – найбільш значимий відпустовий Марійський центр УГКЦ. Село Зарваниця знаходиться на території Теребовлянського району на Тернопільщині. Після зруйнування Києва татаро-монголами в 1240 р., один з ченців, що врятувався від загибелі міста, мав над річкою Стрипою видіння Богоматері, яка послала йому на згадку про це ікону. Монах зробив на цьому місці скит з каплицею, а ікона дуже швидко прославилася чудами. Невдовзі притягнуті цим знаком Божої благодаті люди почали оселятись неподалік скиту, а на його місці виник монастир. Відтоді і до сьогодні Зарваниця має велику пошану серед численних прочан – прощі до Матері Божої Зарваницької виникли ще в середньовіччі. В 1742 р. Львівський митрополит Атаназій Шептицький коронував інший образ із Зарваницької святині, який також прославився чудами – Розп'ятого Ісуса. В 1867 р. було коронавано і саму чудотворну ікону Марії з Дитям, а стараннями кардинала Івана Сімеоді Папа Пій ІХ надав Зарваниці широкі відпустові привілеї. В 1944 р. комуністична влада спалила дерев'яну церкву, а через два роки знищила монастир. Джерело біля зруйнованої каплиці об'явлень обгородили колючим дротом, а на відпустові дні ставили міліційні заслони, щоб не допустити людей на місце, де стояла святиня. Незважаючи на це, прощі не припинялися, а священики таємно служили Служби Божі в хатах людей. В 1991 р. почалося відродження Зарваниці, пожертви надходили з усіх куточків України і світу – красномовний доказ великого духовного значення цього місця для кожного українця греко-католика. Сьогодні в Зарваницю приходять всеукраїнські греко-католицькі прощі, від квітня до листопада одні за одними сходяться представники різних єпархій і регіонів України, державних та профільних установ (наприклад, митники, працівники освіти, УМВС, аграрії, військові), а також вівтарні служби, марійські дружини, церковні рухи та спільноти.