«Життя набирає свого змісту тоді, коли робимо добро», - владика Василь (Івасюк)

Спільно з архиєреєм молилося також сім священиків та більш як 300 вірних. Саме з храму Святого Юрія Побідоносця розпочалося священиче служіння тоді ще о. Василя Івасюка, або як його знали парафіяни, о. Ярослава.

«Життя набирає свого змісту тоді, коли робимо добро, яке є благом для ближнього та самого себе. Життя в Христі – спільна справа. В її основі лежить духовна праця над собою, накопичення в собі добра, любові та правди. Метою нашого народу є мирно жити і вільно молитися в храмі. Сьогодні вітаю вас із 25-ю річницею виходу УГКЦ із підпілля. За дозволом правлячого архиєрея Бучацької єпархії Дмитра молюся сьогодні з вами за мир і спокій на нашій землі. Нехай метою нашого життя буде Бог», - сказав під час проповіді правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії.

Після завершення Божественної Літургії парох о. Микола Мидляк вручив пам’ятні грамоти всім священикам, які працювали колись при цій парафії.Відтак вірні разом із духовенством здійснили урочистий похід вулицями села, до старенької церкви Покрови Пресвятої Богородиці на Тудинці (старовинна назва села), де відбулося освячення відновленої дзвіниці.

Наприкінці листопада 1989 року за участю шести священиків - Василя Семенюка, Василя Івасюка, Івана Колодія, Павла Репели, Романа Шафрана, Івана Якиміва, а також більше як тисячі вірних, у «Церкві на Тудинці» молилися Молебень до Серця Христового, а вже 3 грудня відбулася перша Божественна Літургія. Саме звідси розпочалося відродження УГКЦ на Підгаєччині.

Прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ