Зиновій Свереда: «Цінність митрополита Андрея полягає ще й у тому, що він подав нам добре соціальне вчення»

П'ятниця, 31 липня 2015, 20:40

Розуміючи проблеми того часу, митрополит Андрей робив усе можливе, щоб рятувати свій народ і вести його у такий важкий час. Щоб зрозуміти діяльність Шептицького саме в економічній сфері, потрібно брати до уваги реалії того часу. А вони дуже схожі до теперішніх.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Розповів Зиновій Свереда, доктор соціальної економіки, доцент Папського Григоріанського університету (Рим), у рамках телевізійного проекту «Шептицький: розсекречена історія» в ефірі Першого національного каналу 29 липня.

Найперше, у той час панував несправедливий розподіл землі. Близько двох тисяч поміщицьких сімей володіли 52 відсотками землі, а декілька мільйонів українців – 48 відсотками. Дев'яносто відсотків усіх лісів належали близько 40 поміщикам і лише 10 - українській землі. Панувала корупція в судах, тотальне банкрутство і невідповідність політиків діяти в інтересах народу. Також були й великі соціальні хвороби, зокрема алкоголізм. УГКЦ намагалася ще перед Шептицьким зробити певні реформи, але два перші банки, засновані митрополитами, збанкрутували.

«Цінність митрополита полягає ще й у тому, що він подав добре соціальне вчення. Він дуже швидко розпочав реформи, зокрема фінансові. І саме заснований ним митрополичий фонд став «європейським банком» для нас», - розповів Зиновій Свереда.

За час єпископства Андрея Шептицького УГКЦ заснувала до десяти банків. А ще митрополит Андрей отримав пільгові кредити від австрійського уряду (близько трьох мільйонів крон) на проведення сільськогосподарських реформ. Два мільйони голландських стерлінгів він отримав від королівської сім’ї, і ними фінансував українську кооперацію. Завдяки йому 70 відсотків парафії УГКЦ були залучені до кооперативного руху. «Він організував як громадські спілки, так і кооперацію. Були наведені сильні контакти із американськими бізнесменами, англійськими та голландськими підприємцями. У 1914 року Шептицький перевів фінанси Церкви у швейцарські франки. Тож, коли інфляція зруйнувала майже всі інституції, бюджет УГКЦ був урятований», - розповів науковець.

А ще, за словами п. Зиновія, владика Андрей був дуже відкритим до інновацій. Так, 1938 року він заклав у бюджет Львівської митрополії формування першої у Східній Європі кіностудії. Він бачив досвід Голлівуда, тому усвідомлював важливість кінематографу для народної просвіти.

«Митрополит Андрей є прикладом політика, суспільного діяча, підприємця, показуючи, як можна створити капітал і спрямувати його для розвитку власного народу. Він є прикладом мецената, який з любов’ю організовував необхідні справи для свого народу»,- завершив доктор соціальної економіки.

Департамент інформації УГКЦ