Зустріч зі свідками – у видавництві УКУ вийшла книга «Життєві історії підпільної Церкви»

В основі збірки є повні тексти 7-ми інтерв’ю єпископа, священиків, мирянки XIX-ХХ cт., через долі яких розкриваються не лише знакові події з церковного чи родинного життя галичан, а й нариси з історії освіти, розвиток та відродження традицій чернецтва, переслідування за віру, будні з життя в’язнів радянських таборів і свідчення віри християн у підпіллі тощо. 

Замовити видання можна у Видавництві УКУ та в Інституті історії церкви ([email protected] )

Читачі збірки мають змогу досвідчити життєві історії з перших уст від довголітнього протоігумена редемптористів і підпільного єпископа Филимона Курчаби, монаха василіянина, який перебув заслання в Сибіру Дем’яна Богуна та монахині-студитки с. Марії (Фаїни Анни) Ляхер, єврейки з походження, врятованої під час Голокосту, трьох переслідуваних за віру одружених греко-католицьких священників: Миколи Маркевича, Володимира Сеньківського та Ярослава Тихого, і також репресованої активної мирянки, доньки священника Наталії Попович. 

«Сім історій – це мало чи багато? Коли пригадати, що в ході дослідницького проєкту “Образи сили духу: усна історія підпільного життя Української Греко-Католицької Церкви (1946-1989)” Інститут історії Церкви провів понад 2000 інтерв’ю з учасниками греко-католицького підпілля, ця цифра може здатися маленькою дещицею. А проте, прочитавши й співпереживши бодай одну з цих історій, читач зрозуміє, що не цифра має значення. Життя і досвід кожної людини – цінні, а надто коли йдеться про людей, що стояли перед найбільшим викликом ХХ століття. І перемогли», – зазначає у передмові до видання владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський УГКЦ в США, Президент УКУ.

Розповіді респондентів містять нариси з духовних, міжконфесійних і міжнаціональних стосунків, особливості розвитку чоловічого та відродження традицій східного жіночого чернецтва, непрості обставини двох світових воєн та окупацій, становлення в Галичині радянської влади, репресії, життя в сталінських таборах, свідчення віри християн у підпіллі, а також легалізацію УГКЦ, падіння СРСР і відновлення незалежності України.

Географічні межі видання охоплюють територію Галичини – місця народження і проживання всіх респондентів, а в церковно-адміністративному плані всі інтерв’ю стосуються довоєнної Львівської архиєпархії Галицької греко-католицької митрополії. Хронологічно життєві історії заторкують ціле ХХ століття, адже 1906-1917 роки – це період, в якому народилися респонденти.  Сам запис інтерв’ю відбувся у 1993 та 1997 роках. 

Збірка містить обширний і ретельно опрацьований науковий апарат. Так до кожного інтерв’ю на початку подано стислу біографію оповідача, зазначено короткий зміст та інформацію про те, де і ким було записане це інтерв’ю. Детальними і вивіреними є примітки, яких у збірнику понад 720. Вражає також кількість біографічних довідок про всіх осіб, які згадуються респондентами. 

Варто відзначити й дбайливу та філігранну літературну редакцію текстів,  що дозволило зробити їх легкими й доступними для читання і, водночас, зберегти оригінальність мовлення та передати навіть окремі емоції оповідачів, зазначені у дужках. Діалектизми та специфічні терміни пояснені в посторінкових примітках. 

До слова, коментарі до окремих інтерв’ю цього збірника доповнювалися завдяки інформації, яку люб’язно надавали родини, а також дослідники історії монаших чинів, згромаджень і монастирів, що свідчить про продовження доброї традиції співпраці, якою відомий Інститут історії Церкви.

Видання цих досі недостатньо відомих широкому загалові текстів з передмовою митрополита Бориса Ґудзяка та докладними історично-біографічними коментарями й іменним покажчиком стане важливим джерелом для пізнання історії греко-католицького підпілля, а також слугуватиме навчальним посібником для курсів з історії Церкви та методології усноісторичних досліджень.

 «Зустріч із свідком, хоч би й тільки через текст його інтерв’ю, – це потужний стимул, щоб заглянути в глибину себе, зрозуміти власні цінності, запитати себе: На яку жертву ми готові піти заради правди? Чи вистачить нам сили духа, щоб стати “по правому боці”, навіть якщо це означатиме маргіналізацію і втрату шансів на життєвий успіх? Такі непрості питання тихо й ненав’язливо ставлять нам герої інтерв’ю, зібраних у цій книжці. Ба навіть більше – пропонують відповіді», – додає владика Борис у своїй передмові.

Публікація збірника є наочним втіленням основоположної для УКУ ідеї про те, що фундаментом університету є спадщина мучеників УГКЦ та винесений з підпілля досвід утвердження людської гідності, свободи й протистояння тоталітаризму, і виявом того, що праця над аналізом і осмисленням цього досвіду не тільки триває безперервно з 1992 р., а й приносить видимі плоди в стінах університету. 

Успішне виконання цього проєкту є вагомим і промовистим внеском у реалізацію одного зі стратегічних пріоритетів наукової діяльності університету «Історії, що зцілюють рани минулого». Збірник буде використовуватися як базовий посібник у навчальних курсах Філософсько-богословського факультету «Історія християнства в Україні», «The Churches under the totalitarian regimes in 'the short 20th century'», «Жива історія підпілля УКГЦ», з ним матимуть змогу ознайомитися бакалаври інших спеціальностей в рамках «Світоглядного ядра».  Як приклад опрацювання й критичного аналізу усних історичних джерел, він буде корисний студентам, що готують магістерські або ліценціатські праці на матеріалах архіву ІІЦ, а також усім науковцям, які використовують ці джерела для дослідження церковної тематики. 

Відділ інформації УКУ