АКТУАЛЬНО

Владика Йосиф (Мілян) освятив храм Святого Обручника Йосифа в Астані

Понеділок, 16 вересня 2013, 13:03
У неділю, 15 вересня, у столиці Казахстану Астані відбулося освячення храму Святого Обручника Йосифа. Чин освячення звершив владика Йосиф (Мілян), голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ. Після цього розпочалась Архиєрейська Божественна Літургія, у якій взяв участь офіційний представник Святішого Отця кардинал Леонардо Сандрі, префект Конгрегації Східних Церков....
Зображення 1 / 7 Використовуйте клавіші для перегляду

Високопреосвященний Мігуель Буендія, Апостольський нунцій у Казахстані, Високопреосвященний Томаш Пета, Архиєпископ і Митрополит римо-католицької архидієцезії Пресвятої Діви Марії, єпископи Атанасій Шнайдер та Януш Калета, о. Василь Говера, Апостольський делегат для греко-католиків у Казахстані, архимандрит Сергій Гаєк, Апостольський візитатор для греко-католиків у Білорусі, чисельні священики та вірні, що прибули на це торжество з усіх куточків Казахстану, де зосереджені українські церковні громади, з України та з Росії. Літургійне моління супроводжував спів хору «Soli Deo» храму Пресвятої Євхаристії, який прибув зі Львова спеціально на урочистість.

Проповідь під час Літургії виголосив кардинал Леонардо Сандрі. Розпочинаючи її, він, зокрема, сказав: «Я дуже радий, що маю можливість бути разом із вами. Радість, яка властива неділі як дневі воскреслого Господа, сьогодні стає ще більшою через освячення цього храму. Ваше прохання, щоб бути з вами і очолити цей момент, говорить усім нам про одну дуже велику дійсність, а саме про те, що кожний дар Господа, коли він є справжнім, не може залишитися нерозділеним з іншими. І моя присутність сьогодні є виразним знаком єдності з тим, хто установлений видимим гарантом церковної єдності– Папи Франциска». Під час проповіді ієрарх передав для новозбудованого храму дар Святішого Отця – чашу та частину мощів св. священномученика Йосафата.

По закінченні Літургії владика Йосиф виголосив подячне слово, у якому, серед іншого, сказав: «Храм, що його ми сьогодні освятили, є особливим, оскільки його збудували сини й дочки Української Греко-Католицької Церкви, які переважно опинилися на цій землі не з власної волі. Покидаючи власні домівки, вони не могли взяти зі собою великих матеріальних скарбів, але вони взяли зі собою неоціненний скарб – віру в Бога і передали його своїм дітям. Це скарб над скарбами, який не вимірюється кілограмами, кредитними картками, а водночас він так багато значить у нашому житті. Пройшло вже багато часу відтоді, як перші покоління українців почали заселяти землі Казахстану. Вони були першими сівачами віри, а сьогодні ми маємо щастя бачити плід, який вона дає. Оскільки кожний храм насамперед будується не з каміння, його будує віра тих, які приходять до нього».

У своєму слові ієрарх з окремою вдячністю звернувся до представників казахського народу, присутніх на Богослужінні: «Хочу висловити  вдячність усьому казахському народові за те, що в тяжких хвилинах для українського народу став місцем захисту, де можна було жити, бути, розвиватися. Також і сьогодні дає можливість вносити нашу лепту в культурний розвиток Казахстану. Освячення цього храму є нашим черговим внеском у духовну спадщину цього народу. Сьогодні, як офіційний представник Глави і Отця УГКЦ, хочу висловити вдячність мовою цього народу, на землі якого споруджений цей храм: «Нехай Господь благословить казахський народ (Қазақхалығына Тәңіріміз батаберсін)».

Опісля владика вручив о. Олегу Здренику, настоятелю храму Святого Обручника Йосифа в Астані, та о. Ярославові Головчаку, настоятелю українського греко-католицького храму в Павлодарі церковні нагороди. Зі словом виступив також о. Василь Говера, Апостольський делегат для українців в Казахстані, який подякував усім присутнім на торжествах.

Після богослужбової частини на церковному подвір’ї відбувся спільний для усіх обід та концерт, у якому взяли участь українські фольклорні колективи з різних міст Казахстану. Під час концерту о. Василь Говера від імені Блаженнішого Святослава вручив подячні грамоти жертводавцям, які найбільше посприяли спорудженню храму Обручника Йосифа в Астані.

Наступним пунктом пастирського візиту голови Пасторально-міграційного відділу УГКЦ до Казахстану стане Архиєрейська Літургія в храмі Покрови Пресвятої Богородиці в Караганді, після якої відбудеться зустріч із духовенством та вірними.

 

Прес-служба ПМВ

Додаток:

Слово
після Архиєрейської Божественної Літургії
з нагоди посвячення храму Обручника Йосифа

 

Еміненціє,
Високопресвященний владико Нунціє,
Високопреосвященний владико Томо,
Преосвященні владики,
Високодостойні представники влади та дипломатичного корпусу,
Вельмишановні представники українських громадських організацій у Казахстані,
Дорогі співбраття у священстві
Дорогі і преподобні монахині і монахи,
Дорогі у Христі брати і сестри,

Слава Ісусу Христу!

«Господь сказав йому: «Вислухав я твою молитву і твоє благання, що ти приніс перед мене. Я освятив цей храм, що ти збудував, оселивши там навіки моє ім'я. Очі мої і серце моє будуть там на всі віки» (І Книга Царів 9, 3)

Слова, які ми щойно почули, Господь промовив до Соломона після того, як був освячений храм, що його збудував мудрий цар. У них мабуть криється увесь зміст храму. Храм є місцем, у якому прославляється ім’я Господнє і у якому очі Господні є звернені на кожного, хто Його призиває. Очевидно, що Бог є всюди присутній і на кожному місці ми можемо призивати Його ім’я, але храм є місцем особливим. Якщо так можна сказати, у храмі ми можемо «діткнутися» Божої руки.

Храм, що його ми сьогодні освятили є особливим, оскільки він є збудований синами та дочками Української Греко-Католицької Церкви, які у більшості опинилися на цій землі не з власної волі. Покидаючи власні домівки, вони не могли взяти з собою великих матеріальних скарбів, але вони взяли з собою неоціненний скарб – віру в Бога - і передали його своїм дітям. Це є скарб над скарбами, який не вимірюється кілограмами, а водночас він так багато значить у нашому житті. Пройшло вже багато часу від того моменту, як перші покоління українців почали заселяти землі Казахстану. Вони були першими сівачами віри, а сьогодні ми маємо щастя бачити плід, який вона дає. Оскільки кожний храм у першу чергу будується не з каміння, його будує віра тих, які приходять до нього.

Знаменним є той факт, що цього року, коли уся Католицька Церква святкує Рік Віри, ми, вірні Української Греко-Католицької Церкви, розсіяні по усьому світі відкриваємо нові храми. Нещодавно, у серпні в Києві був освячений Патріарший Собор Воскресіння Христового, який згідно задумів повинен стати таким, що об’єднає усіх наших вірних. І ось сьогодні ми освячуємо ще один храм, але вже у столиці Казахстану – Астані. Все це ще раз показує усім нам, що справедливим є вислів: «Нашого  цвіту по всьому світу». З іншого боку, пригадуються мені і слова Тертуліана, який свого часу сказав, що «кров мучеників є насінням християн». Коли б земля, на якій ми стоїмо могла б говорити, вона оповіла нам не про одного Христового воїна, який тут, на казахській землі, віддав своє життя за Нього. Нехай свідоцтво мучеників та ісповідників віри, які тут просіяли скріплює усіх і буде стимулом до того, щоб у щоденному труді будувати храм своєї душі і допомагати це робити іншим. 

Сьогодні хочу в імені Блаженнішого Святослава, Глави і Отця нашої Церкви передати сердечні вітання усім присутнім на сьогоднішніх урочистостях. Моя присутність разом з вами у цьому храмі нехай буде для усіх вас доказом єдності між нашою Церквою в Україні і тут в Казахстані. Єднаймося разом у молитві у цьому храмі якнайчастіше! Нехай він стане щоденним місцем нашої зустрічі з Богом та знаком єдності з матірною Церквою на рідній землі.

В імені Глави і Отця УГКЦ Блаженнішого Святослава хочу виразити сердечну вдячність усім високодостойним ієрархам, присутнім на цій урочистості. У першу чергу дякую Його Еміненції кардиналові Леонардо Сандрі, префекту Конгрегації Східних Церков.

Еміненціє, ваша присутність у сьогоднішніх торжествах є знаковою, адже саме тут, на цій землі віддали своє життя за Христа сини і дочки Української Греко-Католицької Церкви, переслідування якої було спричинене зокрема її вірністю Наступникові Апостола Петра. Свою місію вірності Христові та його Церкві вони виконали достойно. Сьогодні у їхньому імені через Вас хочу подякувати цілій Вселенській Католицькій Церкві за усілякого роду підтримку так у часи переслідувань, як у часи свободи!  

Сердечно дякую Апостольському Нунцію у Казахстані Архиєпископові Мігуель Маурі Буендіа та голові єпископської конференції католицьких єпископів Казахстану Архиєпископові Томашові Пета за підтримку у розвитку та становленні душпастирського життя греко-католиків на цих землях. Сьогодні наша молитва лине до Господа за Вас, щоб дав він Вам сили і наснаги у служінні Христові та Його Церкві! Дякую також усім єпископам, священикам, монахам і монахиням, які своїм служінням на різноманітні способи допомагають нашим вірним! Нехай Господь благословить вас за жертовне служіння!

Ось уже 17 рік, а точніше з 1996 року своє служіння у Казахстані сповнює о. Василь Говера, Апостольський делегат. Саме на його плечі була покладена місія організовувати душпастирство УГКЦ в Казахстані. Це завдяки його ревному служінню та праці тут, на цій землі було організовано повноцінну пастральну працю для наших вірних. Справді, потрібно мати велике довіря до Бога, ентузіазм і натхнення, щоб здвигнути цю так нелегку справу. Протягом років невпинноі праці о. Василеві вдалось згуртувати справді гарну спільноту священиків. Їх не є багато, але їх серця горять любов'ю до Бога і людей! Сьогодні хочу у імені усієї УГКЦ в особі її Глави Блаженнішого Святослава подякувати також і Вам, дорогі Отці і вручити Вам наприкінці пам'ятні грамоти. Нехай Господь благословить Вашу працю!

Зважаючи на те, що сьогодні на урочистостях з нагоди освячення Храму Обручника Йосифа у Астані є присутні представники влади, хочу сердечно через них висловити  вдячність усьому казахському народові за те, що у тяжких хвилинах для українського народу став місцем захисту, де можна було жити, бути, розвиватися. Також і сьогодні дає можливість вносити нашу лепту у культурний розвиток Казахстану. Освячення цього храму є нашим черговим внеском у духовну спадщину цього народу. Сьогодні, як офіційний представник Глави і Отця УГКЦ хочу висловити вдячність мовою цього народу, на землі якого споруджений цей храм:

Қазақ халығына Тәңіріміз бата берсін.

Дорогі у Христі браття і сестри,

мабуть головна вдячність сьогодні належить Вам, які будували цей храм і будуватимете його храмами ваших душ! Тому сьогодні, за царем Соломоном хочу повторити слова його молитви:

Зглянься, Господи, мій Боже, на молитву й на благання слуги твого й вислухай взивання та мольбу, якими слуга твій оце сьогодні тебе молить. Нехай очі твої споглядають уночі й удень на храм цей, на місце, про яке ти сказав: Ім'я моє буде там! - Вислухай молитву, якою слуга твій молитиметься на цьому місці! Вислухай, благання слуги твого і народу твого, коли вони будуть молитися на цьому місці. Вислухай з місця, де ти перебуваєш, з неба; вислухай і прости (І Книга Царів 9, 28-30)

 

+ Йосиф Мілян
Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ

 

ПУБЛІКАЦІЇ

«Україна вистояла!» ‒ Глава УГКЦ про найважливіше у 2017 році11 грудня

У черговому випуску передачі інтерактивного проекту «Відкрита Церква», який був останнім у 2017-му, Отець і Глава УГКЦ Блаженніший...

МЕДІА
Prev Next