«Для митрополита Андрея Шептицького були важливими християнські цінності, а не боротьба за політичну домінацію», - Ліліана Гентош
П'ятниця, 02 листопада 2018, 11:16 1 листопада цього року поєднало дві історичні дати - 74-ту річницю пам’яті митрополита Андрея Шептицького й сторіччя проголошення ЗУНР.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Київрада просить Ізраїль надати Андреєві Шептицькому звання «Праведник народів світу»
- Політичне богослов’я Шептицького – в УКУ ініціювали новий проєкт про митрополита Андрея, його служіння і сучасність
Вир подій початку минулого століття багато в чому є визначальним і показовим і для сьогодення: як здобути державу і не втратити її, якою є ціна помилок і вага обставин, які не залежать від волі однієї людини чи й групи, нехай і впливових, людей. Такою була тема програми «Добра розмова» 1 листопада в ефірі «Воскресіння Живе радіо» за участю дослідниці життя митрополита Андрея Шептицького Ліліани Гентош.
Проголошення ЗУНР у 1918 році було підтримане Українською національною радою, до складу якої входили 20 осіб українського духовенства (зокрема, митрополит Андрей Шептицький та єпископи Григорій Хомишин і Йосафат Коциловський), які відстоювали конституційний демократичний парламентський шлях встановлення державності, без насильства і кровопролиття. Однак розвиток подій виявився дещо інакшим. Проголошення ЗУНР справді відбулося досить мирно, однак поляки, які були найбільшою етнічною групою Львова, не сприйняли ідеї, що українці, як і поляки, мають право на самовизначення, державність і незалежність.
«Митрополит Андрей дістав інформацію про проголошення ЗУНР від керівництва українських військових і насамперед висловив задоволення, що зміна влади відбулася без кровопролиття, - розповідає Ліліана Гентош, спираючись на документальні джерела. – Митрополит відслужив Службу подяки у церкві Юра і висловив сподівання, що всі громадяни міста і краю матимуть рівні права, незалежно від національності і віросповідання».
На жаль, кровопролиття уникнути не вдалося, й почалося українсько-польське протистояння. З листування митрополита Шептицького відомо, що на початках він очолив делегацію для переговорів із магістратом Львова (який був польським) для забезпечення життєдіяльності міста, незважаючи на військові сутички на вулицях. Упродовж трьох тижнів листопада митрополит намагався розпочати українсько-польські мирні переговори. Проте події розвивалися у зовсім іншому напрямку.
Події часів ЗУНР, яка існувала лише рік, торкнулися й родини митрополита Шептицького: кожен із п’яти братів Шептицьких обрав свою дорогу стосовно національної і політичної ідентичності. Митрополит Андрей і архимандрит Климетій обрали українську дорогу, стали греко-католицькими душпатирями, а їхній брат Станіслав Шептицький у 1918 році був генералом, командувачем штабу польського війська. Особою, яка підтримувала зв’язок, був Леон Шептицький.
«Думаю, сприйняття поляками митрополита Андрея як ворога, представника іншої, української сторони, було несправедливим. Для нього були важливими християнські цінності, а не боротьба за політичну домінацію, – вважає Ліліана Гентош. – Із листування між братами бачимо, що, незважаючи на різні політичні погляди, вони найбільше прагнули підтримати одне одного. Це надзвичайний приклад братньої солідарності і любові – незважаючи ні на що… Це надзвичайний приклад родини, яка опинилася по різні сторони барикад, але зберегла родинну солідарність і підтримувала одне одного…»
Підсумок розмови про події 100-річної давнини такий: ЗУНР зазнала поразки, але це була велична, важлива подія в історії української державності; війна ж між українцями і поляками тих часів має наслідки аж до сьогодні. Митрополит Андрей Шептицький та його брат Климентій пройшли обраний шлях до кінця – зі своєю паствою і своїм народом.
Подивитися стрім програми:
http://reradio.com.ua/news/8594
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»