«Дякуємо Богові, що ми могли особисто зачерпнути живої води тут, у Зарваниці, бо онлайн напитися неможливо», – Глава УГКЦ під час прощі

Такими словами звернувся у своїй проповіді до учасників загальнонаціональної прощі до Зарваницької чудотворної ікони Матері Божої Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ. Цьогорічна проща до «Українського Єрусалиму» присвячена 425-річчю проголошення Берестейської унії та молитві за мир в Україні. У ній взяли участь десятки тисяч прочан з усієї України та різних країн світу.

«Сьогодні в дуже конкретний, дотикальний спосіб Діва Марія в чудотворному зарваницькому джерелі дарує нам можливість втамувати спрагу за живим Богом… Негаразди, болі, труднощі, страждання і навіть смерті тільки підсилюють нашу спрагу за живим Богом. І сьогодні ми тут: черпаємо з джерела, разом молимося, переживаємо цю унікальну загальнонаціональну прощу, стоїмо перед Богом, який є джерелом нашого життя», – сказав Глава УГКЦ.

У проповіді Блаженніший Святослав звернувся до історії з Євангелія від Матея про зустріч у Капернаумі, коли до Ісуса Христа прийшов римський сотник просити про зцілення свого слуги.

«Ця зустріч виглядає дуже дивною, навіть провокативною. До Ісуса приходить представник окупаційної влади, який сам себе вважав законом і таким, що приходити з проханнями повинні саме до нього, – натомість, це він приходить просити щось у простого юдейського вчителя, впокорює себе. Євангелист Матей представляє нам цю зустріч сотника з Ісусом у стилі старо- і новозавітних богоявлінь – як відчуття живої присутності Бога. Адже той, хто відчуває присутність Бога, відчуває і свою обмеженість порівняно з Богом, якого не може вповні збагнути людський розум. Віра привела того сотника до невідомого раніше Вчителя, і він відчув, що стоїть перед Богом», – сказав Предстоятель УГКЦ.

Що означає приклад віри цього римського сотника для віруючих третього тисячоліття, постковідної епохи? Глава УГКЦ пояснює: віра повинна бути дієвою, такою, що кличе до дії, завданням, яке повинно бути виконаним.

«Віра римського сотника – це  віра не як цікавість чи жага пізнання (це часто буває, коли людина шукає зустрічі з Богом). Часом ми трактуємо Бога як своєрідне «бюро добрих послуг», хочемо використати Божественну силу, щоб Господь Бог задовольнив наші особисті потреби і прохання, і тоді трактуємо нашу віру як своєрідний магічний захист від негараздів. Але віра цього сотника є інакшою. Висловлюючи своє розуміння, як має діяти віруюча людина, сотник уживає військову термінологію: «скажи тільки слово» і все буде виконано… Тобто його віра є вірою-завданням, вірою, яка втілює у вчинки і конкретні рішення те, у що він вірить», – пояснив проповідник.

Блаженніший Святослав пояснив, що проблемою віри сучасного християнина є те, що «часто його віра ніяк не впливає на повсякденне життя, перетворюється лише на обряд, а отже, поступово втрачає сенс». Тому приклад віри римського сотника, який прийшов до Христа, є для нас закликом і завданням – жити так, як сповідуємо. Бо світ більше не вірить словам – він вірить лише конкретним вчинкам, свідченню сказаних слів.

«Сьогодні світ не вірить словам – світ вірить лише свідченню і конкретним вчинкам. Тому каже Христос – по плодах їхніх пізнаєте їх. Як часто ми маємо справу з балакунами, які вміють гарно говорити, обіцяють золоті гори, скажуть все, що ти хочеш від них почути, але закінчиться передача чи зустріч – і кожен з них піде додому, абсолютно не зважаючи на дану обіцянку. Тому сьогодні, зійшовшись до Зарваниці, сприймаймо дар віри в Бога, яку передали нам наші батьки, як певне завдання, певний стиль життя, спосіб розуміння і вид дії, що її ми, як християни, повинні звершити у цьому світі – щоб по плодах нашої віри світ міг пізнати живого Бога», – закликав Блаженніший Святослав.

Він пригадав, що сьогодні УГКЦ святкує пам’ять усіх святих українського народу – тих, хто своїм життям свідчив свою віру і передав її нам. 

«Ми сьогодні згадуємо подвиг життя, плід християнської віри наших рівноапостольний князів Володимира і Ольги, праведних Антонія і Теодосія Печерських, зачинателів монашого життя у нашій Церкві, учень яких приніс сюди, до Зарваниці, цю ікону, і тут, у Зарваниці, був забраний до неба, до Бога. Цей києво-печерський монах назвав це місце Зарваницею, – сказав Блаженніший Святослав. – Ми сьогодні згадуємо подвижників і героїв свідчення християнської віри різних часів та історичних епох України і дякуємо за те, що вони вміли втілити свою християнську віру у своє життя. Та віра передавалася як живе передання з покоління в покоління аж до наших часів».

Проповідник зазначив, що цьогорічна проща присвячена 425-річчю проголошення Берестейської унії, яка ліквідувала розкол між західним та східним християнством. За словами Предстоятеля Церкви, це святкування є особливим для УГКЦ як Київської Церкви, яка несе в собі пам’ять єдиної неподіленої Церкви першого тисячоліття.   

«Хочемо особливо подякувати Господу за подію, яка відбулася в Бересті (нині у Бресті, в Білорусі) 425 років тому. Наша Церква має тисячолітню історію, а 425 років тому її Київська митрополія відновила життєдайну єдність Київської Церкви із наступником апостола Петра в Римі. Це єдність, у якій ми були хрещені і яка існувала до поділу між Сходом і Заходом за часів рівноапостольного князя Володимира», – наголосив Блаженніший Святослав.

Подія у Бересті, на його переконання, визначила вектор розвитку Церкви, українського народу і будівництва незалежної України.

***

Загальнонаціональна проща до Зарваницької чудотворної ікони Матері Божої щороку відбувається в неділю після свята Верховних апостолів Петра і Павла. Десятки тисяч вірних із різних куточків України і світу вирушають у паломництво, щоб випросити духовних благодатей.

Торік, у зв'язку з пандемію коронавірусу, в УГКЦ були змушені скасувати всі велелюдні прощі. Тому проща до Зарваниці у 2020 році відбулася онлайн. А цього року Зарваниця знову радо приймала всіх паломників.

Департамент інформації УГКЦ