«Христос шукає серед нас віру, щоб могти діяти, і запевняє: немає нічого неможливого», – Глава УГКЦ у четверту неділю Великого посту

«Ми щойно чули Боже слово, яке є подихом Божої сили, що створила світ і дарує людині можливість жити. Адже всі сили людини походять від Того, хто своїм животворчим словом щодня покликає нас до життя», – зазначив на початку Предстоятель. Відтак пригадав зміст сьогоднішнього євангельського уривка, у якому Христос зустрічається із заплаканим батьком біснуватого сина.

«З Божої слави Господь низходить до людського горя і плачу. Обставини, які представляє батько Христові, позначені двома дуже важливими рисами: це обставини болю і безсилля», – каже проповідник. Він звертає увагу на те, як серед болю і безсилля палає маленький промінчик віри в серці батька через любов і милосердя до свого єдиного сина. Тому, як зауважив архиєрей, батько не втомлюється шукати порятунку спершу в апостолів, а згодом і в самого Христа.

Водночас, продовжує свою думку Блаженніший Святослав, сяє світильник надії, яким є сам Господь наш Ісус Христос. Що цікаво, у тому діалозі з батьком Ісус наче підсилює світильник віри, коли каже, що немає нічого неможливого для того, хто вірить. «У чоловікові горів світильник віри, але він був замалим, щоб перетворити темряву на світло. Цей світильник був заслабкий, щоб батько відчув повноту Божої сили. Саме тому Христос бере за руку хлопця, підіймає його на ноги, звільняє від злого духа і віддає батькові», – зазначає Предстоятель у роздумах над уривком Євангелія.

Далі Глава Церкви звернув увагу на досвід духовного життя, у якому людина часто відчуває, що власними силами не здатна подолати зло. «Ніщо так не болить нас, як відчуття власного безсилля. Що ж тоді робити? Як діяти? – запитує проповідник і відповідає: – У цьому Ісус Христос може нам дати таку саму науку, як і своїм апостолам: для того щоб мати можливість протистояти злу і перемагати його, потрібно зростати у вірі».

Порівнюючи нас з дітьми, які без певних навичок і досвіду хочуть самі щось зробити, проповідник пояснює, що щось подібне Господь чинить з нами. Він вчить нас молитви євангельського батька, оскільки, на переконання Блаженнішого Святослава, усі ми віримо, але водночас є маловірами. І кожного з нас Господь може запитати: чому ти засумнівався, маловіре? Так свого часу запитав апостола Петра серед розбурханого і темного моря.

Ми зараз переживаємо, каже Отець і Глава УГКЦ, один із найбільш болючих і драматичних моментів історії нашого народу. В Україні триває війна.

«Що може бути більш болючим? Почуття справжніх сліз безсилля виступають на наших очах, коли ми бачимо страшні кадри з Бучі, Ірпеня, коли бачимо братські могили, у яких поховані сотні людей, коли нам показують, як на вулицях лежать бездиханні тіла розстріляних, зі зв’язаними руками, наших братів і сестер. Це все за кілька десятків кілометрів від нашого Патріаршого собору», – каже архиєрей.

«Окупант, який ступив на нашу землю, хоче нас поневолити так само, як нечистий поневолював бідного хлопця. Ми сьогодні, подібно до цього батька, приходимо до нашого Спасителя і кажемо Йому: допоможи нам, бо ніхто у світі не може зупинити війни в Україні, ні дипломати, ані могутні світу цього», – додає Блаженніший Святослав. На його переконання, ми сьогодні представляємо перед обличчя Спасителя, як євангельський батько, життя нашого зболеного, страждального народу. Представляємо Йому наш біль і навіть відчуття немічності.

«Нам так важливо усвідомлювати, що перемога України буде виявом Божої сили через віру і боротьбу українського народу. Саме до нас сьогодні Христос каже: немає нічого неможливого для того, хто вірує», – переконаний проповідник.

«Ми сьогодні віддаємо в руки нашого Спасителя перемогу України і просимо, щоб вона якнайшвидше настала. Ми в цілковитому довір’ї віддаємо Йому в руки наше життя, сьогодення і майбутнє. Ми знаємо, що це Він візьме за руку кожного, хто впав. Кожного, кому болить і хто страждає, піднесе своєю десницею, яка воскрешає», – каже Глава Церкви. І на завершення запевняє: «Це Господь нам каже: той вид злого, що топче сьогодні українську землю, виганяється молитвою і постом. Тож триваймо в цій молитві! Молімося молитвою євангельського батька: Учителю, вірую. Вірую, що Ти нас врятуєш, що перемога прийде. Вірую, що ми святкуватимемо Пасху, що в Тобі і з Тобою співатимемо на українській землі: Христос воскрес! Ми до цього прямуємо кожного дня і кожної неділі Великого посту. Учителю, віруємо, але допоможи нашому невірству», – закликає духовний лідер українців.

Департамент інформації УГКЦ