АКТУАЛЬНО

«Люди з інвалідністю — учителі людяності!» — Блаженніший Святослав про інвалідність

Четвер, 24 травня 2018, 21:40
Нерідко Всевишній посилає нам осіб з інвалідністю для того, щоб навчити нас любити та цінувати іншу особу не за те, що вона може нам щось дати, зробити чи що її можна використати для свого задоволення (для своєї потреби). Господь посилає їх нам насамперед для того, щоб ми навчилися любити їх за те, що вони є; за те, що вони є діти Божі; за те, що вони є нашими братами і сестрами; за те, що вони є людьми, яким ми повинні послужити.

На цьому наголосив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час ефіру програми «Відкрита Церква» у четвер, 24 травня. Тема цього ефіру — інвалідність.

«Мені не подобається слово “інвалідність”, тому що воно походить від латинського кореня, яке означає неповноцінність. Зараз ми не вживаємо цього поняття до особи, бо та чи та фізична або психічна вада не забирає в людини її людської гідності, — зазначив на початку програми Предстоятель УГКЦ. — Господь кожного з нас любить однаково і гідність людини є завжди однаковою, незалежно від її сильних чи слабких сторін або фізичних особливостей. Тому ми не можемо говорити про людину, яка має певні фізичні вади, як про інваліда, тобто негідну чи неповноцінну особу. Це абсолютно неприпустимо!»

З точки зору вчення Церкви ми намагаємося виховати в сучасних людей, як вважає Блаженніший Святослав, шанобливе ставлення і особливу увагу до тих, кого ми називаємо людьми з інвалідністю. «Кожен окремий випадок та людська доля є певним таїнством. Ми не можемо вповні збагнути, чому я маю одні “обмеженості”, а якась інша особа, котра має ту чи ту недугу, має свої “обмеження”. Проте кожен із нас має неоціненну гідність в Божих очах і усіх нас Господь любить однаково. Очевидно, що ми маємо відкрити свою особливу місію та завдання в цьому житті. Я б назвав людей з інвалідністю вчителями людськості або вчителями людяності!» — вважає духовний лідер греко-католиків.

Варто зауважити, що Блаженніший Святослав вирішив поділитися з глядачами своєю життєвою історією. Адже в дитинстві він виростав поруч із двоюрідною сестрою Святославою, яка тоді перенесла важку недугу. «Для мене вона не просто була приятелькою мого дитинства — вона була для мене вчителькою людяності, тому що такого типу особи зривають маски! Вони інтуїтивно відчувають, хто є добрий за своєю природою чи своїм ставленням до інших осіб, а хто є лукавий і фальшивий. Вони ламають різного типу схеми чи бар’єри, які ми між собою можемо поставити. Проте вони запросто можуть взяти вас за руку, можуть глянути в очі і запитати: “А ти мене любиш?”» — роздумує Глава Церкви.

«Найбільша проблема полягає в тому, що українське суспільство соромиться дітей чи осіб з інвалідністю. Ми наче намагаємося їх не зауважувати, ми їх цураємося. Доволі часто навіть батьки, які мають таких дітей, соромляться взяти їх із собою на прогулянку, піти з ними в гості чи до храму. Усе ж таки відчувається маргіналізація таких осіб саме через те, що ми не до кінця розуміємо, чому Господь нам їх посилає, а відтак, яку місію і роль вони повинні виконати в церковних, сільських чи міських громадах», — стверджує Блаженніший Святослав.

На його переконання, ми повинні розглядати питання інвалідності в контексті поваги до гідності людської особи, незалежно від того, якого типу порушення в когось існує, якого типу труднощі вона має в цьому житті. Ми повинні дивитися на іншу людину як на таїнство присутності живого Бога поруч із нами.

Департамент інформації УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

Блаженніший Святослав на Папському Синоді мужньо і правдиво говорив про війну в Україні19 жовтня

Актом мужності та правди Євангелія було названо синодальну промову Глави і Отця Блаженнішого Святослава. Прямим текстом він говорить, що...

МЕДІА
Prev Next