«Не біймося фарисеїв і могутніх світу цього хто на нас нападає як агресор і нас вбиває Пожаліймо їх бо це нещасні люди» – Глава УГКЦ
АКТУАЛЬНО

«Не біймося фарисеїв і могутніх світу цього, хто на нас нападає як агресор і нас вбиває! Пожаліймо їх, бо це нещасні люди!» – Глава УГКЦ

Неділя, 28 січня 2018, 17:00
Ми повинні зараз себе запитати: що ж ми хочемо та в який спосіб ми зараз стоїмо перед Божим обличчям? Як ми будуємо свої стосунки з Господом і з ближніми? Як часто ми хочемо використати Бога для того, щоб Він зробив те, що “я” хочу? Як часто ми хочемо змусити весь світ обертатися довкола нашого величного “я”? Тоді нам може здаватися, що “я” є святий, непорочний і безгрішний, а поганими можуть бути лише інші. Однак ця пастка може бути небезпечною не лише для нас і наших рідних, близьких, а й ставати небезпечною зброєю для інших народів та держав.

Про це говорив у своїй проповіді до вірних Глава і Отець Блаженніший Святослав у неділю, 28 січня, під час Архиєрейської Божественної Літургії у соборі Святої Софії в Римі.

Серед присутніх на цій Архиєрейській Божественній Літургії також були: владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ, владика Йосип (Верт), ординарій Преображенської єпархії в Новосибірську, владика Гліб (Лончина), єпарх Єпархії Пресвятої родини з осідком у Лондоні, владика Богдан (Дзюрах), секретар Синоду Єпископів УГКЦ, владика Діонісій (Ляхович), Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії та Іспанії, отці з різних країн світу та монашество, а також Євген Чолій, президент Світового конгресу українців і Тетяна Іжевська, Надзвичайний та Повноважний посол України при Апостольській Столиці. Варто зауважити, що Святіший Отець Франциск цього ж дня має відвідати прокатедральний собор Святої Софії в Римі. Тому з цієї нагоди Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ, очолив паломництво до історичної святині УГКЦ за кордоном.

На початку своєї проповіді Предстоятель привітав усіх, хто прибув до цього собору як паломник з різних куточків Італії, щоб узяти участь у цій Божественній Літургії.

“Я вітаю всіх вас у соборі Святої Софії, а також усю Україну, яка зараз молиться разом з нами, а відтак усіх наших братів і сестер, розсіяних по різних континентах, різних землях, різних країнах. За старовинним римським звичаєм, слова "Urbi et Orbi" (місту та світові) з собору Святої Софії ось уже майже півстоліття сяє наша Церква. Вона сяє світлом своєї віри в Бога, сяє правдою про нашу історію та про те, якого коріння є наші батьки, наслідниками якої великої благодаті ми є, яку Бог нам передав. Саме сьогодні тут Святіший Отець промовить "Urbi et Orbi" про нас і до нас, про Україну і від України проголосить своє слово”, – такими словами звернувся до присутніх Глава Церкви.

“Ми всі відчуваємо трепетну радість, коли очікуємо Святішого Отця в цьому храмі, тобто щось подібне, як і 30 років тому. Тоді ми всі в Україні і поза її межами святкували Тисячоліття Хрещення Київської Русі і коли Святий папа Іван Павло ІІ разом з Україною у цій базиліці розділив це велике свято. Тож вітаю вас з цим днем і цією хвилею, коли разом зі Святішим Отцем звідси вкотре і наша Церква, і Україна заявить про себе "Urbi et Orbi "(Римові та світові)”, – додав очільник греко-католиків.

У сьогоднішньому Євангелії про митаря і фарисея святий Лука описує нам два різних види молитви, два різних види ставлення людини до Бога і до свого ближнього.

У першому випадку ми бачимо особу, яка сконцентрована сама на собі, яка милується собою та бачить у собі лише все добре. Навіть більше, вона прийшла до храму, щоб усі (і навіть Господь) оберталися довкола неї, визнали тільки її велич. Такого типу особа відчуває себе справедливою, утверджує себе лише тоді, коли принижує іншого. Вона порівнює себе з величчю і святістю самого Бога, але також порівнює себе з тим, кого може принизити навіть у думці. І на тлі приниження іншого фарисей у власних очах возноситься аж до небес.

Проте бідний митар показує нам цілком інший спосіб взаємин між Богом і людиною. Він став перед Божим обличчям у всій наготі правди про себе. Він упокорив себе в тій молитві перед Богом і показує, що покірна молитва — це можливість побачити правду, яка є початком істинного восходження і дорогою до справжньої величчі. Він не намагався нікого принижувати, хоч мав соціальну позицію, яка давала йому таку можливість. Проте він пізнав правду про себе, тому звільняється від зла.

Однак цікаво, що завершення цієї притчі показує те, як Господь відповідає на молитву одного та іншого та як Він оцінює тих людей, які прийшли до нього. Лука зазначає, що перший, тобто фарисей, відійшов осуджений, бо властиво він не потребував Всевишнього. Він вважав, що все добре осягнув сам, те, що часто серед суспільних діячів називається self made man (тобто сам себе зробив). Йому не треба було нікого, бо він хотів, щоб лише Бог визнав його велич. А те, що є велике і могутнє в людей, - мале, слабке і нікчемне в Божих очах.

Проте вийшов виправданий митар, бо він просив цього. Він просив у Небесного Отця визволити його з того зла, в якому живе. Він шукав не своєї праведності перед Богом, а визнав святість, праведність і справедливість Господа. І тому в другому випадку сталося те, про що співала Богородиця в день Благовіщення: “Могутніх скинув з престолів, а підняв у гору смиренних, нагодував благами голодних, а багатих відпустив з порожніми руками...”

На думку Предстоятеля, дуже часто для самоутвердження ми просто вимагаємо слави, почесті, нагород, уваги, перших місць на майданах, привітання від могутніх світу цього... Однак це показує, що є велика порожнеча в нас, у нашому серці, тож ми тоді намагаємося за всяку силу заповнити цю пустку, яку носимо в собі. У такому випадку ми можемо бути великими і сильними лише тоді, коли принижуємо інших. Така постановка руйнує родини, розбиває суспільство, ба більше, доводить до воєн між країнами. Бо одна держава вважатиме себе великою лише тоді, коли принизить сусіда, покаже його слабкість, відтак відчує над ним свою силу.

“Сьогодні, у цю неділю, яка сьогодні готує нас до Великого посту, Церква запрошує нас прийняти позицію бідного митаря в нашому духовному житті, у нашому ставленні до Бога і до ближнього. Адже лише той може бути великий, хто вміє покорити себе перед Богом. Лише той може стати вільним, хто пізнає правду про себе. Лише той може світити на весь світ, хто у своєму нутрі носить Боже світло, яким щедро можна поділитися з кожним, хто є поруч. Біля такої людини є всім дуже затишно, є всім тепло, бо вона нічого і ні від кого не хоче забрати, але тільки дати все те, що має. Така людина буде виправдана в Божих очах і стане носієм спасіння у своїй домівці, у своєму суспільстві, у своєму світі”, – наголосив Глава Церкви.

“Не біймося фарисеїв і могутніх світу цього, хто нас принижує, хто думає, що він сильніший від нас, хто на нас нападає як агресор і нас вбиває! Пожаліймо їх, бо це нещасні люди. Вони думають, що мають усе, але не мають нічого. А ми, як християни, як каже апостол Павло, не маємо нічого, а посідаємо все. Адже Господь через нас, про нас і в нашому імені буде свідчити, буде нас благословляти і прославляти так, як Він це вчинив із нашою Церквою у святому храмі ось уже півстоліття, і буде чинити "Urbi et Orbi"!” – наостанок заохотив усіх вірян Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав. 

Департамент інформації УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

«Мова жестів – моя біологічна мова», - диякон Олег Плішило13 серпня

Із дияконом Олегом Плішилом ми познайомилися ще влітку минулого року. Пам’ятаю, як тоді ще семінарист Олег дуже відверто й завзято поділився...

МЕДІА
Prev Next