Невідомі факти з життя патріарха Йосифа Сліпого

П'ятниця, 31 березня 2017, 12:09

Отець-доктор Іван Дацько, довголітній секретар Блаженнішого Йосифа, розповів про життя Великого патріарха в ефірі проекту «Відкрита Церква. Діалоги» на «Живому ТБ».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

26 вересня дивіться програму «ВІДКРИТА ЦЕРКВА» з Блаженнішим Святославом про «Дар життя»
У цю суботу на «5 каналі» дивіться програму про Київську духовну семінарію УГКЦ
«Святі є прикладом досконалої реалізації Божих заповідей в житті», ‒ о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ

Йосиф Сліпий був насамперед відомим священиком, ректором і педагогом.

Спочатку патріарх Йосиф не надто звертав увагу на літургіку. Існують світлини, на яких він зображений із червоним поясом, тобто одягнутий у латинському стилі. Він не був «східним» в очах священиків, скажімо, як митрополит Андрей Шептицький.

Єпископом став у часи понтифікату Пія XII, консервативного і централізованого Папи Римського.

Був людиною несамовитої праці: вставав о 5.30, молився ранішні молитви, Божественну Літургію, працював.

Був дуже дисциплінованою і твердою особою, яка багато вимагала як від себе, так і від інших.

Патріарх Йосиф любив догматику, історію Церкви і сакральне мистецтво.

Згодом у Блаженнішого відбулася зміна світогляду. Наприклад, були серед священиків, які його оточували, ті, які хотіли спробувати курити. А він казав: «На Сході, як люди побачить, що батюшка курить, то він втратить авторитет».

Як були свята, то він був справжнім господарем: дбав, щоб за святковим столом у всіх були повні склянки і нічого не забракло.

Своїм завданням вважав збереження української ідентичності і тяглості Української Церкви, яка була під загрозою.

Він не був шляхетного року, як Шептицький, але й не був із бідної сім’ї. Його батьки з Галичини були заможними селянами. Він навіть хвалився, що його батько мав шість пар коней.

Патріарх відновлював синодальний устрій УГКЦ з великими труднощами після Другого Ватиканського Собору, який заохочував всі Східні Церкви жити своїми первісними традиціями, звичаями і правами. Дехто цього не хотів, та Блаженніший Йосиф стверджував, що синодальний устрій є нашою традицією. Була велика опозиція і з боку Римської курії, бо на основі тодішнього канонічного права, Глава УГКЦ мав тільки територіальну юрисдикцію.

Він говорив не тільки про патріархат, а й виголошував такі гасла: «Єдність Церкви і народу», «Синод – помісність – патріархат».

Приймав у себе митрополита Никодима Ротова з Ленінграда.

Він казав, що є вірним своїй Церкві й Папі.

Департамент інформації УГКЦ