«Преображення Господнє дає нам надію, що можемо здолати всі труднощі, це свято християнського оптимізму», – о. Іван Гаваньо
П'ятниця, 20 серпня 2021, 17:12 19 серпня за Юліанським календарем одне з 12-ти найбільших християнських свят – Преображення Господнє. У цей день на горі Тавор Ісус Христос преобразився перед апостолами, явивши їм своє Божественне єство. У народно-християнській традиції це свято також називають Спасом. Про його духовний зміст і пов’язані з ним традицій у «Відкритій Церкві» розповідає о. Іван Гаваньо, доктор богослов’я, викладач Дрогобицької духовної семінарії.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- У сьогоднішній програмі «Відкрита Церква» з Блаженнішим Святославом будемо говорити про християнство і патріотизм
- «Не для того, щоб вона стала якоюсь супер річчю». Отець Тарас Байцар про те, навіщо ми освячуємо речі?
Преображення Христове віщує світло Воскресіння
Про зміст свята Преображення Господнього говорить сама його назва, але і тут потрібне пояснення: не йдеться про якусь зміну в Ісусі Христі – йдеться про виявлення Його сутності. На Таворі апостолам Петру, Якову й Івану була показана, привідкрита предвічна слава Христа, слава Його Преображення».
«Кожна євангельська подія і Слово Христове були навчанням апостолів, а отже, і всього людства, Царства Божого, Христового Євангелія. Усі богослужбові тексти побудовані так, щоб ми могли проникнути у зміст вчення Христа. І Преображення й Таворське світло дають нам надію сподобитися побачити Христа у славі, як це було з апостолами», – каже о. Іван.
Що ми можемо відчитати в цій події на горі Тавор – Преображенні Господньому? Треба додати, що розповідь про Преображення подана в Євангеліях між двома повідомленнями Ісуса своїм учням про Його близьку смерть і воскресіння.
«Христос преобразився, щоб учні, побачивши це чудо, не боялися страждань, не піддалися спокусі зневіри і не впали в розпач перед лицем розіп’ятого Христа. Випереджуючи події, через своє Преображення Він хотів приготувати учнів, а отже, й нас, до світла Воскресіння з мертвих», – пояснює богослов.
У Преображенні поряд з Ісусом постають старозавітні пророки Мойсей та Ілля і звучить голос Всевишнього: «Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте».
«Глибокий євангельський зміст Преображення Господнього в тому, що Ісус у ньому явив таїнственний образ Пресвятої Трійці – те, чого Старий Завіт не розкривав у всій повноті і про що там були лише натяки», – пояснює отець.
Ще один, важливий для людини, зміст Преображення у тому, що Христос показує первинну красу людської природи, красу людини, створеної за образом і подобою Божою.
«Христос прийняв померклу людську природу та перемінив її у славу й світло свого Божества, – каже богослов. – Він показав красу кожної людини – ту красу, якої вона може досягти, коли Христос прийде у своїй славі…».
Празник Преображення вказує нам на суть нашого спасіння
Свято Преображення завершує літургійний рік, тому, у богословському контексті символізує плід духовного життя людини, вершину, до якої треба прагнути, завдання, яке людина покликана виконувати впродовж свого життя.
«У Преображенні розкривається суть візантійської, а отже, й української християнської традиції. Таворське світло – це світло, яке пломеніє у Церкві Христовій, яке випромінювали наші святі та мученики. Це – досвід духовного світла, який міг досвідчити кожен у щирій молитві й відчутті присутності Бога», – каже о. Іван.
Празник Преображення вказує нам на суть нашого спасіння. Зазвичай люди розуміють це як звільнення від гріха і відчуженості від Бога – це, певною мірою, негативне розуміння спасіння як звільнення від страху смерті та небуття. А Преображення показує позитивний зміст спасіння людськогої душі, який полягає у тому, щоб кожен уподібнився до Бога, повернувся до Нього.
«Це – свято християнського оптимізму й очікування майбутнього Дня Господнього. Людське життя сповнене труднощів, страждань, боротьби, а інколи трагедій. І Преображення, явлене апостолам, дає нам надію, що можемо здолати всі ті труднощі. Так це свято майбутнього Дня Господнього: явлення слави Божої на Таворі – запевнення, що той День настане. Христос не тільки навчає апостолів Словом, а й повсякчас показує та підтверджує сказане. Укріплення нашої віри полягає у тому, щоб ми, як і апостоли, із глядачів ставали учасниками, від споглядання переходили до живої участі й перебування в цьому світлі», – наголошує богослов.
Яблучний Спас і освячення плодів
Християнські традиції часто мають подвійне значення – історично-культурне (народне) і богословське. У багатьох випадках відбувається інкультурація, накладання християнства на давніші традиції, пов’язані з циклом народних календарних свят. Це спостерігаємо і у святі Преображення Господнього, яке в народі називають яблучним Спасом, коли освячують яблука й інші садові плоди.
«Богословське значення освячення яблук дуже цікаве, – каже о. Іван. – У Євангелії є моменти, коли на прикладі рослин розкриваються духовні речі. "Подивіться на лілії польові: вони одягнені краще, ніж Соломон", – каже Христос. – Отже, як яблуко розвивається від цвіту до стиглого фрукта, так і людина покликана розвивати свій духовний світ, зростати згідно з Божим задумом».
Окрім того, освячені плоди, як і будь-яка освячена їжа, мають євхаристйний зміст. Таку їжу споживають не тільки і не стільки для насичення – це трапеза, спілкування з Христом і один з одним.
Департамент інформації УГКЦ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»