АКТУАЛЬНО

Про що насправді «пророкував» о. Герман Будзінський

Вівторок, 11 лютого 2014, 14:24
Як раніше повідомлялося, у другій половині січня 2014 року в українському інформаційному просторі почав поширюватися матеріал «Пророцтво греко-католицького священика Германа Будзінського про Майдан і Януковича».

З огляду на напружену суспільно-політичну ситуацію в Україні, ця інформація набула розголосу в інтернет-просторі і соціальних мережах, а тому стала предметом численних дискусій та інтерпретацій.

Проте, як повідомила братія Свято-Успенської Унівської лаври, це «пророцтво», яке поширюється у ЗМІ, не належить ієромонаху Герману Будзінському, оскільки не існує жодних листів, інших письмових доказів чи осіб, котрі могли б засвідчити достовірність вищевказаної інформації.

Цими днями в архівах «ТВ Собор» ми віднайшли інтерв’ю о. Германа, яке він дав для творців фільму «Вітаю тебе, український народе». Отець Будзінський розповідає про своє ув’язнення, заслання в Сибір, а також про насильну ліквідацію Української Греко-Католицької Церкви.

«Коли більшовики задумали нашу Церкву знищити, то вони домагалися, щоб митрополит Йосиф (Сліпий) вислав до Москви делегацію, яка би представляла УГКЦ. У цій делегації я був як перекладач, бо ніхто із інших членів цієї делегації (о. Климентій Шептицький, о. Гавриїл Костельник, о. Іван Котів) не знав російської мови. Коли ми вже були у Москві у православного патріарха, нас питали про те, хто ми є. Митрополит Йосиф написав коротко про те, хто ми є. Після прочитаного нам сказали, що «це добре є, і їхня комісія вже у Львові з усім розбереться»», – пригадує багатолітній в’язень радянських таборів, який, як ісповідник віри, втішався великою повагою у середовищі вірних УГКЦ і поза її межами.

Відтак, за словами священика, уже у квітні 1944-го ця комісія приїхала, щоб розгромити УГКЦ. Саме тоді кілька сотень греко-католицьких священиків опинилися за ґратами. За словами о. Германа, о. Гавриїл Костельник проголосив себе лідером, який переводив УГКЦ у православ’я. Тоді ж скликали собор, на якому змушували священиків переходити в православ’я. Тих, хто таке чинив, залишали на їхніх парафіях, яку вже такий отець мав вести як православний священик.

«У в’язниці я був 10 місяців. Спочатку слідчий протягом трьох місяців бив мене палкою і своїми чоботами по голові. А як бачили, що це не дає потрібного результату, то пробували і по-доброму зі мною говорити, пропонуючи викладацьку справу», – розповідає священик.

Потім відбувся суд, після якого о. Герман був «на пересилці» у Львові 10 місяців. Трохи згодом священика заслали до Сибіру на два роки, а потім на Воркуту.

«Після смерті Сталіна у 1953 році вже можна було писати скарги. І от я написав одну до Москви. Після неї мені дозволили повернутися до Львова, де я працював підпільно. А через два роки мене знову заарештували, після чого я знову опинився в Сибіру», – пригадує він.

Отець Будзінський знову писав скарги, які, як з'ясувалося, потім видали у США. Після останньої скарги священика звільнили. Він повернувся в Україну, де працював підпільно. Шістдесятилітнього отця Германа знову хотіли судити, але цей суд не відбувся.

 

Департамент інформації УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

Сім тез про служіння священика в лікарні14 жовтня

Навіщо священики присутні в лікарні? В яких ділянках Церква і медики співпрацюють сьогодні? Як реагують хворі на присутність священика? Ці...

МЕДІА
Prev Next