«Страсний тиждень – це літургійне повторення і переживання страстей, смерті та воскресіння Христа», – о. Віталій Храбатин
Середа, 28 квітня 2021, 14:24 Страсний, чи Великий тиждень, – особливий час підготування до свята Воскресіння Христового, час основних подій земного життя Сина Божого. Ці події кожен християнин і вся Церква у різних богослужіннях упродовж цих днів покликані щоразу переживати, йдучи крок за кроком за Христом. Про значення і деталі Страсного тижня у «Відкритій Церкві» на «Живому ТБ» говорив богослов і бібліст о. Віталій Храбатин.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- У сьогоднішній програмі «Відкрита Церква» з Блаженнішим Святославом будемо говорити про християнство і патріотизм
- «Не для того, щоб вона стала якоюсь супер річчю». Отець Тарас Байцар про те, навіщо ми освячуємо речі?
«Іди за Мною»
«І Великий піст, і, особливо, Страсний тиждень – час нашого підготування до великого свята Воскресіння Христового: ми немовби тримаємося євангельської історії про страсті Христові, тобто про пасхальне таїнство… Великий тиждень – це літургійне повторення кожної події тих днів, описаних євангелистами: Церква у літургійних жестах, молитвах, читаннях і співах намагається роздумувати, що означає та чи інша подія і деталь, як ми повинні розуміти і переживати ці речі сьогодні. Тому що для Церкви, особливо у Літургії, це «днесь» як «сьогодні з Богом», підкреслюється особливо».
Богослов каже: сутність свята Воскресіння в тому, що Бог помер і воскрес для спасіння кожної людини, світло Христа засяяло для всіх і кожного. І тільки від волі й вибору людини залежить – прийняти це світло, бути з Христом, чи відкинути і відмовитися від Нього.
«У Євангелії постійно повторюються слова Христа: «Іди за Мною», тобто «ступай по Моїх слідах і не бійся», – каже отець Віталій. – Після воскресіння Христос з’являється посеред своїх учнів – близько до кожного з них. Тому від моменту воскресіння Христа жити з Ним означає, що Він є осердям, є всередині життя – не на відстані, не збоку і між іншим, а зі мною і в мені».
Великий четвер
Великий, або Чистий, четвер – це перший день «Великого тридення», літургійного спогаду про страсті Христові. У цей день Христос, на знак покори, братської любові і служіння, омив ноги своїм учням. У цей день на Тайній вечері Христос встановив Таїнство Євхаристії.
«Літургія у цей день підкреслює ці два моменти, – пояснює богослов. – Омовіння ніг – це жест служіння, Євхаристія – передчуття вічності. На Тайній вечері, у свято Пасхи, Христос святкує свою майбутню смерть, свою Пасху – так, як вибраний народ, ще не визволившись, уже святкував свою свободу. Христос на цій Вечері уже віддає себе – хліб і вино як Тіло і Кров: Євхаристія є символом великодушності Бога – більше від Себе Він дати не може».
У традиції Католицької і Православної Церков у Великий четвер освячується святе миро, через яке охрещений дістає благодать Святого Духа.
«Миро є символом і Ісуса, і Святого Духа, який нас торкається, – пояснює о. Віталій. – Тому те, що читаємо на цьому богослужінні, – те саме, що звучить в Таїнсві Хрещення: ми зодягаємося у Христа, тобто перебираємо Його запах. Ми помазуємося миром лише раз у житті, у хрещенні, і з того моменту ми ніби просякнуті Христом і Святим Духом».
У Великий четвер служиться Літургія Василія Великого, яка поєднується з Вечірнею, – як знак, що Тайна вечеря відбувалася саме ввечері. У цій Літургії повторюються слова: «Вечері Твоєї тайної, Сину Божий, причасником мене сьогодні прийми, бо ворогам Твоїм тайни не розповім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але як розбійник, визнаю Тебе: пом'яни мене, Господи, у Царстві Твоїм».
Що можна і чого не можна робити в Чистий четвер?
Усяка підготовка – як-от прибирання дому чи готування страв, є лише зовнішніми ознаками підготування до великого свята Великодня, підкреслює о. Віталій. Це важливо, але не це є головним і цього дня, і загалом.
«Не треба зосереджувати всю свою увагу і зусилля саме на цьому, – радить він. – Краще роздумувати про інше – про своє життя і спасіння. Спитати у своєму серці: Господи, якою дорогою ведеш мене? Адже далеко не завжди наші навіть найкращі плани і наміри збігаються із тим, чого хоче Господь».
Щодо того, що саме робити не можна, то християнство не має якихось особливих приписів, на відміну від інших релігій. По суті, є лише одне головне правило: люби Господа всією душею і люби ближнього, як самого себе.
Департамент інформації УГКЦ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»