АКТУАЛЬНО

«Якщо є взаємна повага і довіра між батьками й дітьми, то для розмов «про це» не буде табу», – впевнені християнські психологи

Вівторок, 16 липня 2019, 10:00
Раніше чи пізніше батьки чують від свого дитятка запитання: а звідки я взявся? Звісно, можна розповісти про лелек і капусту, але це не найкращий варіант відповіді – хоча б тому, що це неправда, нехай і метафорична. А це тільки початок і таких запитань, і інтересу до певних тем, і власне, статевого розвитку. Психологи радять не уникати розмов «про це» з дітьми. У темі сексуального виховання є багато нюансів, які важливо враховувати. Про це у програмі «Психологічна порадня» в ефірі «Воскресіння. Живе радіо» говорили дитячі психологи Христина Решетило-Ковальчук і Анна Синицька.

Тема стосунків між статями, сексуального виховання – одна із найбільш делікатних, фактично, у всіх суспільствах. Певна табуйованість цієї теми зумовлена історичними і соціокультурними причинами і факторами. Попри те, ця сфера людського життя і таких стосунків – одна із найважливіших, інтерес до неї, різною мірою і у різних проявах, проявляється від наймолодшого віку. Розуміти це необхідно, як і те, що говорити про це, зокрема, з дітьми – не соромно. Важливо знати, як і коли.  

«Статеве формування як усвідомлювання себе починається з перших днів життя дитини, чи й до народження, – пояснює Анна Синицька. – Годування грудьми – це, окрім іншого, і перший досвід сексуального задоволення, певний важливий етап. Як і наступний період – привчання до горщика: це період, коли формуються алгоритми сприйняття себе, ставлення до себе і своїх потреб. Після трьох років у діток проявляється інтерес до свого тіла – яким/якою я є. Тому й питання, звідки я взявся, цілком природне. Діти не потребують, щоб їм розповідали якісь «дорослі речі», проте і варіант про «капусту» – не найкращий, оскільки в дитини можуть виникнути думки щодо випадковості своєї появи, сумніви щодо любові батьків до неї тощо. Насправді питання, звідки я взявся, про стосунки: важливо підкреслити, що ти був/була і є потрібний, бажаний, очікуваний. Тому варто сказати про те, що коли тато і мама люблять одне одного, Бог благословляє їх, і дає дитинку…»

Христина Решетило підкреслює: якщо батьки в контакті зі своїми дітьми, вони розказують про такі речі поступово, відповідаючи на питання й запити дітей. «Важливо супроводжувати дітей у їхньому інтересі, не обманювати «капустою», інакше дуже швидко можна втратити їхню довіру. А саме батьки повинні бути першим джерелом такої інформації – джерелом, якому довіряють…»

Звичайно, у цій темі є момент делікатності, дорослі не знають і застановляються, як сказати, назвати чи пояснити. Проте, на думку психологів, боятися не потрібно, і пояснювати, не заглиблюючись у непотрібні для певного віку подробиці. Так у дитини не створюватиметься відчуття, що від неї щось приховують.

Є ще один момент – ставлення до тіла і окремих його органів. Християнські психологи радять пояснювати і розповідати про це дитині, посилаючись на Біблію: Бог створив людину – чоловіка і жінку – з любов’ю, тому все у ній прекрасне, важливе і цінне. При цьому пояснювати, що є органи, які не прийнято показувати чи демонструвати. Так діти навчаються і певним соціальним нормам поведінки – що можна, а що ні. Цими темами діти цікавляться десь із шести-семи років – це період інтересу до себе й інших, усвідомлювання того, ким я є, своєї цінності. Психологи радять певну літературу – зокрема, серію «Мандруючи до зрілості» (видавництво «Свічадо»), є також відеокурси та лекції в Інтернеті, проте варто з усім цим попередньо ознайомлюватися на предмет відповідності власним поглядам і переконанням.

Окреме питання стосується доступності різного роду інформації, які дитина чи підліток може знайти в Інтернеті. Звичайно, проконтролювати все неможливо, проте певні запобіжні технічні заходи існують. Але в цьому випадку на перше місце, знову ж таки, виходить взаємна довіра батьків і дітей – ідеться про те, що саме батьки, а не «вулиця» дадуть відповіді на певні питання.

«Відповідальність батьків полягає також і в чутливості щодо настроїв та інтересів дітей – тут важить все: як і коли розповідати про певні речі, чи дитина хоче й готова почути, що саме і чому її цікавить, – каже Анна. – І ще одне: якщо є ця довіра – і до батьків, і до себе, дитина чи підліток не будуть дивитися порно. Це також тема і питання поваги – до себе й інших, зокрема, у дівчаток: я, як особистість, важлива і цінна сама по собі, і не дозволю використовувати себе, не маніпулюватиму своїм тілом…»

Психологи підкреслюють: якщо є взаємна повага і довіра між батьками й дітьми, на темі сексуальних стосунків не буде табу. Важливо не боятися розмовляти на ці теми, бути більш відкритими, вчити дітей і вчитися самим, що сексуальність – правильно сприйнята, пройнята повагою до себе й інших, – це гарно, що це Божий дар, даний для радості і щастя.

Повністю стрім програми можна подивитися тут:

 

   reradio.com.ua/news/9858


ПУБЛІКАЦІЇ

«Капітуляція – це імітація миру і зміна способу завдати ран нашому народу», – Блаженніший Святослав14 серпня

В інтерв'ю «Цензор.НЕТ» Глава УГКЦ Блаженніший Святослав розповів те, як Церква бере участь у житті українців сьогодні. Про зростаючу...

МЕДІА
Prev Next